Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Відбір для олігарха, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Відбір для олігарха, Тала Тоцка"

2 551
0
10.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відбір для олігарха" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 23
Перейти на сторінку:
Розділ 3

Він уже повернувся, щоб вийти, аж раптом двері відчинилися, і перед ним з’явилася дівчина, трохи вище середнього зросту, тоненька, з темним, зібраним в хвіст волоссям і карими очима, що здавалися на витонченому обличчі з гострими вилицями просто величезними. В руках у неї був об'ємний конверт.

— Ой, вибачте, — вона знітилася і відступила, пропускаючи Ямпольського, а той зупинився, не віддаючи собі звіту, чому, — я до Бориса Альбертовича.

— Ева? Ти принесла фотографії? — відгукнувся Навроцький і повернувся до Ямпольського. — Не хочеш подивитися? Ти ж захоплювався колись фотографією, а Евочка фотограф від Бога.

— Ева? — здивовано підняв брови Арсен.

— Евангеліна, — швидко поправила дівчина. Арсен продовжував її розглядати.

Дуже правильні, ніби виліплені, риси обличчя, і сам овал як виточений. Мабуть, його можна назвати вродливим. Якби Арсен був художником, він би малював саме такі обличчя, але на щастя, він не художник, він бізнесмен. Дуже успішний. У нього стільки грошей, що можна купити всіх художників світу, а на здачу отримати їх же мазанину.

— Не Євангеліна?

— Ні, — кілька помахів довгими вигнутими віями, потуплений погляд, — так мама захотіла…

— Ева, це Арсен Павлович, наш замовник, він особисто обирає модель, яка стане рекламним обличчям його бізнес-імперії, там є підходящі варіанти? — запитав Борис, а Ямпольському стало цікаво, спить він з цією диво-фотомайстеркою чи ні.

Він продовжував розглядати дівчину в упор, чомусь відчуваючи незрозумілу злість від однієї думки, що це може бути «так».

«Спить чи ні?»

Знову злетіли вії, зімкнулися, злетіли, і нехай на мить, на крихітну частинку секунди, але Арсен встиг помітити зневагу, змішану з гидливістю, яка промайнула в її очах. «Ні!» Звичайно ж ні, вона не спить з Навроцьким! І до Ямпольського вона відчуває огиду, бо не сумнівається — він тут у пошуках супроводу на вечір чи на ніч. Раптово Ямпольський відчув, що йому нічим дихати, так сильно стискає горло, він швидко послабив вузол.

— Що ж, не відмовлюся. Я дійсно у свій час серйозно захоплювався фотографією. Показуй, що ти вмієш, Евангеліно.

Вона зніяковіла, і Арсен отетерів від незвичного видовища, він і забув, що хтось ще на це здатний. Дівчина підійшла до столу і звичним жестом розклала на столі Навроцького яскраві глянцеві фотографії моделей. Знову ті ж обличчя, губи, очі, волосся... у Ямпольського зарябило в очах. А потім він поглянув на пачку фото в її руках і остовпів.

— Покажи, — він сам здивувався, як придушено це прозвучало, — та ні, не ці, ті фото покажи.

Ева кинула на нього нерозуміючий погляд, але все ж слухняно простягнула пачку.

— Я на вихідних виїжджала за місто, і там трохи познімала...

— Це... Це ти? Ти сама? — Арсен вражено перебирав фотографії, із захопленням відзначаючи, наскільки точно обраний ракурс, наскільки якісно передана колірна гамма та філігранно обраний кут, під яким падає світло. — Де ти вчилася? У тебе чудова школа!

— Ніде, — знизала плечима Евангеліна, — в школі ходила у гурток, а потім дивилася ролики на Ю-тубі. У мене маленька донька, — додала вона трохи з викликом, — мені ніколи вчитися.

— Донька? — підняв брови Ямпольський. — Скільки ж тобі років?

— Двадцять один, скоро двадцять два буде.

— А доньці?

— Майже три.

— Арсене Павловичу, подивися на нарече... претенденток, якщо тобі хто підходить, ткни пальцем, з дівчатками почнуть працювати, — вліз Навроцький, вочевидь натякаючи, що Ямпольському час забиратись.

— Ніхто не підходить, — хитнув головою Арсен, не зводячи очей з фотографій та їх творця, сам не розуміючи чому не може змусити себе піти.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 23
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відбір для олігарха, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відбір для олігарха, Тала Тоцка"