Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Потраплянка на заміну, Літа Най 📚 - Українською

Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Потраплянка на заміну" автора Літа Най. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 107
Перейти на сторінку:
Розділ 14. Загадковий гість

– Хто це? – запитала я.

– Тредан Домре, – чомусь це прозвучало зловісно.

– Чому всі так на нього реагують?

Я обвела поглядом приміщення, в якому хвилину тому був галас і веселощі, а зараз відчувалася напруга.

– Він емір. Його хранитель бик. У нього з Повелителем складні стосунки, – Франсіс важким поглядом провела чоловіка, який упевненим кроком попрямував до когось у натовпі.

– Це якийсь секрет чи...

– Та немає ніякого секрету, – відмахнулася вона. – У Тредана просто непомірні амбіції. Еміри драконячих хранителів завжди були правителями на землях Тенталя. І всіх це влаштовувало, а ось Домре вважає, що може впоратися краще. Звісно, на відкритий конфлікт чоловік не йде, але піднімати градус невдоволення він майстер. Дарлем усе намагається його трохи втихомирити. Спочатку пішов на поступки і наділив владою: довірив йому в керування Джакмар – велике місто на півночі. Не на таких правах, які були колись надані емірам твого роду на Західних землях: без титулів і автономію, але певну свободу дій Тредан отримав.

– І йому цього вистачило?

– Спочатку цілком. Це гірські території. Там багато родовищ дорогоцінного каміння, і куди важливіше – елебро.

– Це ті магічні камені, які потім перетворюють на різні артефакти?

– Вони самі, – кивнула Франсіс. – Але з часом і це перестало задовольняти Тредана. Він знову став каламутити воду і тоді Дарлем вирішив його одружити, думав вгамується. Ідея непогана, але от із дружиною схибив.

– Що, якесь чванливе стерво?

– Ні-ні, – замахала руками жінка. – Навпаки, дуже мила й хороша дівчинка. Теж емір. Її хранитель – миша. І... ну дівчинка сама як маленьке налякане мишеня. Коли її видали заміж, вона була ще молодша за тебе, тиха, сором'язлива. Така не змогла б упоратися з Треданом. Він просто її задавив своєю натурою, а вона й слова сказати боїться.

– Дарлем не мужика вгамував, а зіпсував життя дівчині, – важко зітхнувши, похитала головою я.

– Коли справа стосується подружнього життя, чоловіки не розуміють очевидного, – сумно завершила Франсіс.

У залі ставало дедалі спекотніше і мені захотілося попити, тож я вирішила ненадовго залишити жінку та знайти собі напій. Підійшовши до довгого фуршетного столу біля стіни, я закинула до рота кілька канапок і взяла келих вина. Саме в цей момент до зали зайшов новий гість, який залишився непоміченим. Майже непоміченим: за секунду до нього вже наблизився Дарлем і втягнув у непоказну нішу біля тієї ж стіни, де стояла я.

Вроджена допитливість змусила мене наблизитися до двійки. Чоловіки стояли в напівтемному проході, приховані від основної маси присутніх, але при цьому самі чудово всіх бачили. Тому я не наважувалася підійти ближче, адже могла бути поміченою. Таміорн і Дарлем почали схвильовано щось обговорювати. Дідько, як би мені хотілося почути, про що вони говорять.

Наче відповідаючи на мої думки, у вухах на мить зашуміло, а потім я чітко вловила голос Повелителя.

– Сподіваюся, ти приніс те, що я просив.

– Звісно, – відповів йому Таміорн і простягнув якийсь невеликий предмет.

– Нащо ти мені його даєш? – насупився Дарлем. – Де Ефа?

– Вона не прийде, – опустив голову співрозмовник. – Мовляв, погано почувається і ще... – Таміорн сумнівався, чи варто озвучувати наступні слова, але все-таки сказав: – Вона передала, що це відповідь на твої вчинки. Дарл, я ніколи не ліз у ваші стосунки...

– От і зараз не лізь, – грубо перебив Дарлем. – Гаразд, візьми ти артефакт і постарайся, щоб він спрацював.

– Пропонуєш мені підійти до нього, притягнути до себе і почати обіймати як старого приятеля? – здивовано видав емір. – Як це виглядатиме? Та й навряд чи він це оцінить.

– Радиш це зробити мені? – іронічно уточнив Дарлем. – З мого боку, по-твоєму, це матиме кращий вигляд?

– Погана ідея, – хитнув головою Таміорн, однак поклав невідомий предмет у внутрішню кишеню жакета. – Він може щось запідозрити.

– Кращого варіанту немає, – твердо відгукнувся чоловік, і вони вийшли з ніші.

Мій слух різко повернувся до норми, і я знову чула легку музику та гомін людей навколо. Простеживши за чоловіками, я побачила, як вони підійшли до Тредана. Швидким кроком попрямувала за ними і вже на підході почула підкреслено радісний голос Таміорна:

– Друже, – він підійшов упритул і обійняв чоловіка, постукуючи його по спині. – Скільки змінилося хранителів з нашої останньої зустрічі?

– У тебе проблеми з пам'яттю, Тамі, – фиркнув Тредан, відсуваючи його від себе. – Лише один. Минулого року бачилися.

– Любий, – покликала я, привертаючи увагу чоловіків. Повиснувши на лікті Дарлема, я прощебетала: – Представиш мені свого друга, а то я вже з усіма познайомилась, крім цього принадного чоловіка.

Повелитель із дещицею розгубленості в погляді таки вирішив дотриматись правил ввічливості та, вказавши на чоловіка в чорному вбранні, сухо відрекомендував:

– Тредан Домре, – повернувши голову до мене, продовжив: – А ця прекрасна юна леді моя дружина Олександра Радемір, у дівоцтві Медас.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 39 40 41 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Потраплянка на заміну, Літа Най», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Потраплянка на заміну, Літа Най"