Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."

192
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898)" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 57
Перейти на сторінку:
жити, чому?..» викреслений. Замість нього написаний такий рядок: «А як би направить, ніяк не збагну!»

Подається за автографом.

«Бувають хвилі - серце рветься…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 28.

Зберігся автограф (ф. 3, № 216, с. 3, з кінця зошита), в якому викреслені останні два рядки:

 

Я щастя боюся, як бачу

Те безконечне море мук.

 

Умовно датується 1878 р.

Подається за автографом.

«Самотній, хворий, думаю в хатині…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 29. Зберігся автограф серед віршів, датованих 1878 р. (ф. 3, № 216, с. 56-57). На цій підставі вірш умовно датується 1878 р. В автографі є викреслені рядки: 7-й - «Мертва холодна мисль немов мор…»; 25-й - «Так пусто, холодно любов мину…».

Подається за автографом.

«Смерклося. Тихо круг мене, мов в гробі…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 30. Зберігся автограф 1878 р. (ф. 3, № 216, с. 40), в якому викреслені 9 - 12-й рядки:

 

Слух мій напруджений чує виразно

Шелест голки у твоїх руках,

Що все викликує мислі тужливі,

Зітхнень глибоких де джерело є?

 

Подається за автографом.

«Ой матінко люба, єдина моя…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 30 - 31.

Умовно датується 1878 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 216, с. 2, з кінця зошита).

Ми. Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 41. Подається за автографом (ф. 3, № 216, с. 4, з кінця зошита).

За фонетику п’ятнадцять літ воювали ми тягом… - поет висміює відсталі погляди галицьких ботокудів, які були далекі від передових громадських інтересів і обмежували свою діяльність «Азбучною війною», тобто боротьбою за фонетичний правопис.

 

Словар-поет, Вер-ий, «Слово», В-ові П-ому, П’ять гріхів головних, «Слово» і «Правда». Вперше надруковано в журн. «Нові шляхи», 1931, № 1, с. 55. Епіграми написані олівцем на чистих сторінках книги М. Костомарова «Исторические монографии и исследования», т. XII, СПб., 1872, с. 464-465, у тюрмі, під час першого арешту в 1877-1878 рр.

Подаються за автографами (ф. 3, № 213, с. 464-465).

Словар-поет, Вер-ий - епіграми на Івана Верхратського (1846-1919), учителя дрогобицької гімназії, поета, діяча народовського табору.

Вер-ий - Іван Верхратський (1846-1919), учитель дрогобицької гімназії, поет, діяч народовського табору.

«Слово» - щоденна газета, орган москвофільської партії, монархічно-клерикальне видання. Виходила у Львові (1861-1887). Отримувала таємні субсидії від російського самодержавства. Реакційний характер «Слова» викрив М. Чернишевський у статті «Національна безтактність».

Богдан його відтам украв… - Йдеться про Богдана Дідицького (1827-1909), письменника і журналіста реакційного спрямування, засновника і редактора газети «Слово».

Чом «Слово» на «Правду» весь час ворогує… - між газетою «Слово» і журналом «Правда» не було принципових політичних розходжень, обидва ці видання посідали реакційні позиції. Щоправда, «Слово», як і партія «москвофілів», орієнтувалося на російське самодержавство, «Правда» - на австрійську монархію. В цьому питанні між ними точилася боротьба, хоча вони «вірою і правдою» служили обом монархам. В питанні про ставлення до трудового народу вони посідали однакові реакційні позиції - нехтування народними інтересами.

«Правда» - літературно-науковий і політичний журнал, що виходив у Львові з перервами (1867-1897). В ранній період - ліберально-буржуазного напряму; з кінця 80-х років став трибуною українського буржуазного націоналізму.

В-ові П-ому - Венедиктові Площанському (1834-1902), галицькому діячеві «москвофільського» табору, історикові і журналістові монархічно-клерикального спрямування.

Арістофан II. Вперше надруковано в кн.: Твори, т. 13, с. 44.

Збереглися два автографи: ф. 3, № 216, с. 12 з кінця зошита та ф. 3, № 232, с. 59.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

«Послухайте, добрі люди, що маю казати…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 44-46. Умовно датується 1878 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 216, с. 57).

Невольники. Вперше надруковано в журн. «Громадський друг», 1878, № 2, с. 97-98. Подається за першодруком.

«Громадський друг» - революційно-демократичний літературний і політичний журнал. Видавався у Львові 1878 р. І. Франком та М. Павликом.

Елегія. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Вікна», 1932, № 9, с. 28. Умовно датується 1878 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 215, с. 425).

Наум вже Безумович… - йдеться про Івана Наумовича (1826-1891) - галицького клерикального діяча, «москвофіла», видавця, журналіста.

«Ах, коб то я був музикантом…». Вперше надруковано у кн.: Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий, с. 62-63. Зберігся автограф (ф. 3, № 1204). Вірш написаний 1878 р. у листі до О. Рошкевич, що починається словами: «Саме що приїхав вечером до Львова…».

Подається за автографом.

«Не журись, що на світ осінь сумрачна йде!..», «Ні, на діло, щоб виречи: та воно праве…», «Сльозами личенько ти не вмивай!..». Вперше надруковано у кн.: О. Г. Мельниченко. Невідомі автографи Івана Франка. К., «Наукова думка», 1966, с. 17-20.

Ці вірші написані олівцем на полях журналу «Отечественные записки» за 1877 р. в тюрмі, під час першого арешту Франка 1877-1878 рр. На цій підставі вірші умовно датуються 1877-1878 рр. Під час переплетення журналу у другому вірші зрізано два перші рядки.

Подаються за автографом: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, відділ рукописів, бібліотека Івана Франка, № 504, журн. «Отечественные записки», 1877, т. 233, с. 98-99, 197.

 

1879

 

«Не раз нагадую ті дни…». Вперше надруковано у наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство», 1940, № 5-6, с. 130. Умовно датується 1879 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 279, окремий аркуш). Під текстом автором закреслена посвята «Сердечній Ользі». Це дає підстави твердити, що вірш був присвячений О. Рошкевич.

«Між щастям а горем…». Вперше

1 ... 39 40 41 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.» жанру - 💙 Класика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."