Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Назавжди, Уляся Смольська 📚 - Українською

Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Назавжди" автора Уляся Смольська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 92
Перейти на сторінку:

          – Я готова, – моє дихання прискорилося, а серце шалено калатало. – Хочу, щоб це сталося сьогодні.

          Леон заглянув мені в очі, немов переконуючись, чи впевнена я в своєму рішенні. Я кивнула.

          Він підхопив мене на руки і пройшов в спальню.

          Зупинившись біля ліжка, Леон обережно поставив мене на ноги. Я відчувала легке хвилювання, не знаючи, як себе вести.

          Він припав до моїх губ, ніжно і лагідно, наче вперше. Мої руки розстібали ґудзики на його сорочці. Я торкнулася руками оголеного торсу і притулилася до його мужньої грудей. Відчувши тепло його тіла, легке тремтіння охопило мене. Приємна хвиля насолоди накрила мене з головою.

          Гарячі чоловічі губи терзали мої, цілували шию, плечі, поступово звільняючи від одягу. Легко, не докладаючи зусиль, немов пір'їнку, він одним рухом переніс мене на ліжко.

          Його погляд був сповнений бажання, яке горіло і в мені. Ледь торкаючись шкіри кінчиками пальців, він провів рукою по стегнах, рухаючись плавно вгору. Від його дотиків я почала тремтіти, а по шкірі пробіглися мурашки.

          – Ти бездоганна! – прошепотів мені на вухо Леонід і лагідно прикусив його.

          Я лавірувала на межі божевілля, втрачаючи зв'язок з реальністю від його пестощів. Він покривав поцілунками кожен сантиметр мого тіла. Серце завмирало щоразу, як я відчувала його дотики, поцілунки. Жага близькості зводила з розуму, затуманюючи ясність думок. Він дарував мені трепетні ласки, немов торкався мого серця.

          – Дівчинко моя, яка ж ти солодка! – прошепотів Леон і наші уста злилися в гарячому поцілунку.

          Досвідчений чоловік, він знав, що повинен робити. Він діяв впевнено і в той же час обережно, намагаючись не заподіяти мені білю. Я віддалася йому без зайвої сором'язливості. Його чуттєві руху були просякнуті турботою, ніжністю, любов'ю. Мені ще ніколи не було так добре, як зараз.

          Я тонула. Розчинялася в цьому блаженстві. Воно огортало мене, не даючи вільно вдихнути. Думки зникли з моєї голови. Залишилися тільки відчуття, які кружляли мою свідомість в нестримному танці. Ми кохалися, щиро даруючи себе один одному.

          Мить насолоди охопила нас одночасно, змушуючи несамовито битися в екстазі. Я обхопила його за плечі, і голосно застогнала, сходячи з розуму від надлишку почуттів. Наші тіла сплелися між собою, об'єднавшись в неземному задоволенні. Вогонь пристрасті змусив душу розлетітися на крихітні шматочки, піднятися в небо і розчинитися в його безмежності від щастя.

          Цей момент змусив мене забути про все на світі. Про всі кордони, заборони, навіть час перестав існувати для мене. На мить здалося, що я вмираю, настільки сильними виявилися відчуття, що охопили мене.

          – Я кохаю тебе! Кохаю тебе, кохаю ... – шепотіла без зупинки. Очі наповнилися сльозами від неймовірних відчуттів, які я щойно пережила.

          Леонід притиснув мене до себе і поцілунками висушив мої очі.

          Лежачи в його обіймах, я відчувала себе щасливою. Я все–ще тремтіла і не могла опанувати себе. Склалося враження, що частинка моєї душі залишилася з Леонідом.

          Його ніжні погладжування заспокоювали. Рукою він пестив моє волосся, пропускаючи його крізь пальці, час від часу ніжно цілуючи мене.

          Я перебувала в солодкій млості, насолоджуючись дотиками. Душевний спокій огорнув мене, як ласкаві обійми коханого.

          – Крихітко, як себе почуваєш? – ласкаво запитав Леон. Його голос був сповнений турботи. – Нічого не болить?

          – Все чудово, – запевнила я. – Ніколи я не почувала себе краще, ніж зараз.

          Це було правдою. В мені бушувала любов, а тіло тремтіло від відчуттів, яких я раніше не знала.

          Моя рука ковзнула до його грудей. Ніжно торкаючись, провела по ній долонею. Від задоволення він закрив очі. Я підвелася на лікті і поцілувала Леона, намагаючись вкласти в цей поцілунок всі свої почуття.

          Міцні руки притиснули мене, і коли поцілунок закінчився, він прошепотів в мої губи:

          – Кохаю тебе!

1 ... 39 40 41 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Назавжди, Уляся Смольська"