Читати книгу - "(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен"

Очі Саші розбігалися від різнокольорових тканин купальників. Червоні, чорні, помаранчеві, отруйно-неонові... А капелюшки, парео, прозорі туніки... Руда красуня повністю насолоджувалася проведеним часом. Уперше шопінг її не втомлював. З дитячим захопленням вона набрала кілька зухвалих комплектів та сховалася за широкою ширмою в примірювальній. Неспішно вбиралася й уже уявляла, як у таких нескромних стрингах та відкритому бюстгальтері потягуватиме алкогольні коктейльчики на вітчизняному курорті.

Море, сонце, пляж, надокучливі чайки, спа-процедури... Що може краще допомогти терапевтувати розбите серце дівчини? Поки що Олександра не бачила інших альтернатив у лікуванні її депресії. Чи не хотіла бачити?

Усе, що рудій бестії зараз потрібно, — це спекотний клімат півдня країни та розуміюча Марія, яка своїм запрошенням пролила світло в безодню її горя. Чужа людина, яка замінила їй старшу сестру, матір, подругу. Яка без зайвих подробиць зрозуміла, наскільки Шурка, ця вразлива шмаркачка, потребує дружньої підтримки. І вона мала рацію. У принципі, як і завжди.

— Дівчино, — Олександра, визирнувши з-за важкої тканини, покликала консультанта, — а принесіть мені он той ще комплект, — вона жестом руки вказала на манекен посеред залу.

Насичений смарагдовий купальник із золотим переливом та брошкою, у вигляді бурштинової мухи, так і просився, щоб руда відьма його приміряла.

— Прекрасний вибір, — похвалила її консультантка. — Це модель із дизайнерської колекції. Вона ідеально підкреслить ваші очі та волосся. А ще, — дівчина перейшла на змовницький шепіт, — вашу попу. Запевняю: жоден чоловік повз вас не пройде.

— Боронь Боже, — Саша гидливо скривилася, наче почула побажання свідків Єгови, жити довго і щасливо, але без гріха, — чоловіки — останнє, що мене цікавить, — поспішила пояснити консультантові, яка спантеличено застигла.— Ну мене ніхто зараз не цікавить, і я не по дівчатах, — руда красуня спробувала згладити незручність ситуації, зрозумівши, наскільки двозначно звучали її слова.

— Так-так... добре, — тільки й змогла вичавити із себе збентежена дівчина і швидко покрокувала за потрібним купальником.

Через кілька годин ретельних покупок Шура нарешті покинула торговий центр. Поїжившись від прохолодного повітря, вона сильніше закуталася в кашемірове пальто.

— Ну що ж, Одесо, — руда бунтівниця задоволено втягнула прохолодне осіннє повітря, — чекай на мене. Я скоро буду.