Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Лисичка, Тіна Вітовт 📚 - Українською

Читати книгу - "Лисичка, Тіна Вітовт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лисичка" автора Тіна Вітовт. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 40 41 42 ... 49
Перейти на сторінку:
Глава 33

Додому приїхала з Вікою. Алекс забрав Ліку на побачення, у них там романтика, та повне розуміння, не те що в мене павутина суцільна. І від тієї павутини голова просто розколюється. Бачити Дана не хочу ще одних розборів польотів я не витримаю сьогодні. Навіть їсти не хочу, тільки тепла ванна і спатки. Це мій максимум на який я спроможна сьогодні. Та хто питається, що я хочу, всі роблять як вважають за потрібне.

От і зараз, увійшовши до своєї кімнати ледь не падаю в клумбу. Який ідіот поставив квіти при вході? Це риторичне питання, хто як не Дан вирішив таким чином реабілітуватись, а я ледь носа не розбила. От вам клята романтика, хотіла? На, отримуй.

Вся підлога заставлена різними квітами, найрізноманітніших відтінків. Він просто не знає, що мені подобається, от і вирішив взяти різноманіттям. Фу, що за запах? О ні, лілії. Як я тут маю спати? Та від одних тих лілій задихнутись можна. Капець, хотіла відпочити. Тепер цю клумбу потрібно розібрати, щоб хоча б до вікна дістатися, та відкрити настіж. А тоді піду шукати того "садівника-квіткаря", хай звільняє мою кімнату від того гербарію. Звичайно я залишу в себе кілька букетів, які найбільше сподобалися. Аппччхх... Ні це була погана ідея самій виносити лілії з кімнати.

Дан

Після від'їзду дівчат на навчання, вирішив не гаяти часу та остаточно розібратися з Кірою. Це буде остання спроба по доброму розійтися, якщо і зараз не зрозуміє, будемо говорити по іншому.

Про зустріч домовилися в заміському ресторані, щоб менше бути на виду у цікавих папарацці. Також організував собі запасний варіант відходу, на випадок її неадекватних дій, що з характером Кіри цілком імовірно.

Вже коли під'їхав помітив, що усі дійові особи на місці, це добре, залишилося дочекатися приму нашого маленького театру і вперед. А ось вона.

- Привіт, Данюсику-пупсику, - скреготнув зубами, терпіти не можу коли вона так говорить, добре що хоча б цілуватися не лізе.

- Я тебе просив не називати мене своїми ідіотськими прізвиськами.

- Ну що ти така бука? Я так скучила, - як дратує цей награно єлейний голос, дайте мені сили її витримати.

- Зате я не скучив.

- А що так? Тоді чому захотів зустрічі? Наречена набридла?

- Навпаки, дуже навіть, задовільняє, - посміхнувся задоволено, а у неї обличчя перекосилося від злості, от тепер ти справжня, така як є і без прикрас.

- Значить стаття. Зацінив, - не питала, стверджувала.

- Не те слово, - процідив, знала б вона який концерт мені Мілана влаштувала... але це її не стосується.

- А я попереджала, - тріумфуючи промовила, - що приповзеш просити пробачення, і це зауваж, тільки перші пташки. Сьогодні нас також знімають, так що посміхайся не хочу псувати кадри, - ну такий хід видри я передбачив.

- Давай зайдемо вже всередину, я дико зголоднів, - руку не подав, просто відкрив двері і пропустив перед собою, не бачу причини зображати з себе галантного кавалера, не для неї це вже точно.

Мені вже ясно як білий день, що конструктивної розмови у нас не вийде. Слухати істеричні погрози в котрий раз я не готовий, тому переходимо відразу до рішучих дій, такий собі "план Б".

Веду її цілеспрямовано до обумовленого з Алексом столику. І о диво, він не сам. З ним наш добрий знайомий бобер, не підведи друже. Побачивши їх компанію Кіра невдоволено фиркає, хотіла усамітнення та зробити концерт для папарацці? Не вийде "люба", я все ж таки лис, тому хитрість та стратегії це моє все.

- Які люди, і без охорони, - я справді радий його бачити, обійняв по дружньому, - Тимофій, радий бачити!

- Дане, а що за чарівна дама разом з тобою? - впізнаю затятого гульвісу, та любителя жінок.

- Це давня подруга Кіра Видревська, а це Тимофій Бобренко, - навмисне сказав прізвище.

Кіра аж розпливлася в посмішці, щебпак таку здобич крупну вполювати є можливість. Тимофій один з синів великого будівельного магната Бобренко. Навіщо витрачати час на вже, можна сказати, майже одруженого, якщо перед тобою вільний екземпляр. На це і ставка зроблена була. Тимофій любить покрутити такими дамочками як Кіра, а вони просто мліють від нього, та думають, що це вони господарі становища, доки не приходить час і всі карти стають відкритими. Для Кіри це буде гарним уроком, не хоче по доброму, підемо хитрим шляхом.

Все пішло за планом. Кіра клюнула на наживку, як маленька. Тимофій хоч і не красень, але харизма у нього просто зашкалює, за цим обідом дівчина бачила і чула практично тільки його. Ну і звісно про мене благополучно забула, коли наш бобер запропонував зустрітися на одинці. Кіра цвіла та пазла, цілком задоволена собою. Вона ще не вкурсі, що полює не вона а неї, оце буде облом. Тільки про це вона дізнається не скоро, ой не скоро.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 40 41 42 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисичка, Тіна Вітовт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лисичка, Тіна Вітовт"