Читати книгу - "Полонянка для сина ватажка, Ерато Нуар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Завтра перша ніч повні. Я буду на полюванні. Не здумай нікуди висуватись! Зрозуміла? Потрапишся псам – живого місця не залишать.
Поки я намагалася знайти правильне питання, Дрон раптом нахилився і доторкнувся губами до моїх губ. Вибагливо, і водночас пестливо, і це чомусь справило набагато більше враження, ніж словесне попередження. Прямо пробрало. Невже він справді піклується про мене? Ну, хоч якось...
– Ти що, не вмієш цілуватися, кішко? – хмикнув мерзотник, геть-чисто вбиваючи попереднє відчуття.
– А кому цікаво цілуватись, якщо можна одразу на стіл укладати? – огризнулася я.
– Ось повчишся, поки мене не буде.
– З ким? Із твоїм охоронцем?
– Ризикни, – запропонував Дрон таким тоном – ні на секунду не засумнівалася, що прикопає нас обох по-тихому, якщо хоча б запідозрить. А то й по-шумному.
І, залишивши мене дивуватися, знову рушив до виходу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полонянка для сина ватажка, Ерато Нуар», після закриття браузера.