Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

— Прошу вибачення, капітан-командоре! — виструнчився Вольск.

Наказ командувача Першого флоту[35] про надання йому офіцерського звання став для техноархеолога несподіванкою. Поміркувавши, він вирішив, що такі сюрпризи треба сприймати, як невід’ємні умови пригоди, до якої він, Алекс Вольск, потрапив, підписавши рейсовий контракт.

— Надалі будьте уважним.

— Доповідаю: моя група, користуючись тими напрацюваннями вчених Піфії, які передала нам Преподобна Тарасваті, — Вольск зробив щось на штиб реверансу у бік Знаючої, — почала знімати інформацію зі знайдених носіїв. До речі, з тих двохсот магонійських флешок, які ми привезли на борт, вдалось активувати лише чотири. Але вони виявились надзвичайно ємними. У кожній кілька десятків терабайтів. У першу чергу ми намагались знайти інфу, яка стосувалася гнізда і матки ґиргів. Користуючись словниками і таблицями морфем магонійської мови Пізнього періоду, ми виявили, що для позначення понять, які за змістом відповідають нашим «гніздо», «колиска», «лоно», магонійці використовували близько тридцяти словоформ та фреймових емблем. Магонійська мова багатша за нашу, там дуже довгі синонімічні ряди…

— Не відволікайтесь від головного, — попередив доповідача Зоран.

— Так, капітан-командоре! Отже, завдяки словникам ми встановили, що для позначення гнізда ґиргів магонійці найчастіше використовували дефініцію вузьконаукового формату, яку я, на жаль, не можу вимовити. З цього моменту робота пришвидшилась. Ми відсікли графічну складову інформації, а з текстової вибрали близько двох тисяч змістових фреймів, де міститься ця дефініція. Для їхнього експрес-дешифрування командор дозволив нам використати супремус лінкора. Ми розкодували текстовий обсяг приблизно у два мільйони триста тисяч знаків. Ми вже можемо із впевненістю сказати, для чого була призначена тифонська «піраміда». Це був спеціалізований дослідницький центр. Його призначення, можна сказати, збігалося з метою нашої експедиції. Магонійці шукали гніздову планету, вивчаючи ґиргів і норн. Вони моделювали на Тифоні певні параметри гнізда ґиргів для того, щоб визначити його вплив на оточуюче космічне середовище. Ґ'орміти передали нам інфу про те, що атмосфера знайденої ними у давнину гніздової планети формувалась переважно тими газами, які супроводжують метаболізм матки. Отже, знаючи хімічний склад та іншу специфіку цих газів, ми зможемо легко знайти планету за спектром її атмосфери…

— Що означає «моделювали параметри гнізда»? Яким способом? Магонійці вирощували у «піраміді» матку ґиргів? — уточнила Ґвен Вей.

— Очевидно.

— У самій «піраміді»?

— Наскільки ми зрозуміли, головні досліди проводились у великій порожнині під її нижніми рівнями. Залишки цієї печери помітні на тій картинці, яку нам дало ГРЛ-сканування.

— А ось це вже цікаво… — баронеса спохмурніла.

— Так-от, колеги, найголовніше: ми знайшли дані про хімічний «слід матки», — Вольск передчував, яке враження справить його повідомлення на присутніх, і приготувався до скептичної реакції.

Залою нарад пробіг стишений гул. Зоран постукав сувенірним ліхтариком, який крутив у руках, по столу головуючого.

— Тихше! Коли лейтенант закінчить свою доповідь, я надам слово усім бажаючим.

— Ми відразу звернулись до розширеної бази даних по планетних атмосферах, — продовжив Вольск. — І знайшли принаймні дві планети, де домінує специфічна комбінація газів, характерна для виділень матки. Це гаряча планета 7КВ506:1, що обертається навколо зірки Спеншити, і марсоподібна 14КВ99:5 зоряної системи Гаспардус у сузір’ї Рисі. Обидві на межі досягнення земними зорельотами. Звідси нам до кожної летіти не менше п’яти місяців. Й то за умови, що ми матимемо необмежений паливний ресурс.

— Від чотирьох до шести стрибків, — підтвердив Зоран, який уже вивів на тривимірний екран демонстратора координати планет і збудовані супремусом зображення оптимальних рейсових траєкторій.

— Якщо Вольск вже про все доповів, я би хотіла задати йому ще кілька питань, — звернулась до командора Вей. — Так сталось, що я опрацьовувала ксенобіологічну складову нашої зустрічі з ґиргами й практично не спілкувалась із членами групи Вольска…

— Запитуйте, — дозволив Зоран.

— По-перше, Алексе, що ви знайшли з проблеми невідповідностей у хронології?

— Що це за проблема, поясніть. — запитав баронесу другий пілот Селас.

— Так, ми про неї перший раз чуємо, — підтримали його корабельні косманалітики.

— Я все поясню, — запевнив їх Вольск. — Але, колеги, я ще не закінчив доповіді. Я вважаю, що ми повинні сконцентрувати увагу на системі Гаспардус, а планету 7КВ506:1 нехай проінспектують або ґ’орміти, або ж інший корабель Зоряного Флоту.

— Які в тебе є аргументи? — поцікавилась Церм.

— У магонійських файлах згадується про рідкісний ізотоп родону, який є одним із маркерів атмосфери гнізда. В атмосфері 7КВ506:1 його немає, а на п’ятій планеті Гаспардуса є. Окрім того, до Гаспардуса нам ближче.

— Відстань не є аргументом, — докинула Мулан.

— Але ж ґ’орміти, — зауважив Мо Кирик, — повідомляли, що давнє гніздо ґиргів було саме на гарячій планеті. Цій умові відповідає не п’ята Гаспардуса, а перша Спеншити, яка обертається поряд із короною зірки. До речі, 7КВ506:1 настільки розжарена, що родоновий слід може бути непомітним. Його, разом із частиною атмосфери, постійно здуває потужний потік «сонячного вітру».

— Це доречне зауваження, — кивнув Вольск. — І наша група його врахувала. — Атмосфера гарячої планети активно збіднюється «сонячним вітром». Це й не дає підстав припустити, що там живе матка. Ми змоделювали можливу еволюцію атмосфери 7КВ506:1 у кількох варіантах. Скажемо так, зі сплячою маткою і з активною маткою. Якби атмосферу гарячої планети формувала матка, її активність мала би бути просто фантастичною.

— А точніше можна? — запитала Вей.

— Тут ми вступаємо в область стохастичної невизначеності, — визнав техноархеолог. — Ми не можемо обрахувати біологічну активність матки числом народжених нею ґиргів. Але ми вирахували, що для підтримання атмосфери на першій планеті Спеншити матка мала б виробляти до мільйона тонн газів кожної доби. Якщо кількість виділених нею газів залежить від кількості спожитої їжі — а це, колеги, більш аніж очевидно — то, виходить, ґирги відправляють до гнізда щодобово сотні тисяч тонн м’яса. Але ж це нісенітниця. Звідки може взятись стільки м’яса? Це ж треба щорічно з’їдати фауну цілої планети…

— Непереконливо, — перервала техноархеолога баронеса. — Ми не знаємо можливостей матки та специфіки її життєдіяльності. Нам навіть немає з чим порівняти, адже ми ніколи не зустрічались з організмами такого типу. Як на мене, продуктивна істота вагою у тисячі тонн не може існувати без постійного притоку їжі у співмірній з її розмірами кількості. Якщо матка існує, значить, вона їсть. А на скількох світах одночасно пасуться її породження, ми можемо лише здогадуватись… Може б, ти, Алексе, залишив аналіз активності гнізда космоаналітикам і біологам, а натомість розповів би нам, що саме ти думаєш про вік «піраміди» та хронологію функціонування в ній чужої бази?

— Як скажете, підполковнику, — вигляд у Вольска був ображений. Він не очікував критики з боку Вей. — Щодо хронології функціонування бази, колеги, то головна проблема