Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Пробач. Я просто трохи не збожеволів.

- І це правда, - пролунав голос Дона. – Саро, дівчинко, не висловити словами який я радий, що ти повернулась. Але у нас до тебе буде ціла хрінова купа неприємних запитань. Тому що вирватися з лап нальотчиків майже не реально. Так що там, майже взагалі неможливо. Проходь, залишимо сентименти на потім.

- Так що ти нам розкажеш? - поцікавився командувач , входячи разом з дівчиною в одну з тісних кімнат форту.

- Складно розповісти, що сталося, я мало що пам'ятаю, - дуже переконливо знизала плечима Сара, зображуючи скрутну розгубленість. - Ми їхали, вони розпускали свої руки. Потім машини раптом несподівано перекинулися, і у нальотчиків почалася паніка. Я впала, і мабуть відключилася. А коли прийшла до тями - то мене вже віз назад один з найманців, але він був весь якийсь кострубатий і мовчазний. Висадив мене тут ... ось власне і все.

- Довгою ж дорогою він тебе віз, або ти довго перебувала без свідомості , тому що з моменту вашого захоплення пройшло вісімнадцять годин. Ти розумієш, що нальотчики ні за що б не віддали тебе назад? Така дівчина як ти неймовірно цінний трофей в нашому світі. Хіба що їм хтось «допоміг» змінити свій світогляд. До нас дійшли відомості від ще одного вцілілого водія, який повернувся під ковпак, що на їх бронетранспортери було скоєно напад. Нападники арахноіди, і за словами цього хлопця вціліло лише двоє - він і ваша подруга Джойс . Ні про тебе, ні про іншого нальотчика  мови не велося. А як відомо нальотчики приймають вакцину від навіювання, тому арахноіди не могли просто взяти й наказати цьому водієві. Значить, вони заключили з ним угоду, і в тому бронетранспортері з тобою однозначно був мутант, а тобі навіяли, що це один з бійців Сочеса. Я можу припустити, що ти була у Павука. Саро, ти дійсно нічого не пам'ятаєш? - підозріло примружився Дон.

- Абсолютно нічого, - потрясла вона голово й, з самим розчарованим і нещасним виглядом. - Це якийсь жах. Просто більше немає ні слів, ні сил, - брехала Сара , навіть вже не червоніючи.

- Ми можемо подивитися на того, хто був з тобою. Скло броньовика затоноване, але наша камера по тепловізорному випромінюванню  відтворить картинку. Бруксе, ти можеш показати нам зображення? - покликав Дон одного зі своїх підлеглих.

- Із записом нічого не вийде, -  з'явився розсерджений Брукс. - Апаратура накрилася. Каюк.

- Може наші підопічні постаралися? Колін, Сем або Рон, адже ми так і не знаємо, що в них закладено Павуком, - пробурчав помічник командувача Джаред. - Потрібно кожного допитати по всій строгості.

- Хлопці тут ні до чого, ми з них очей не зводили. Камера накрилася ще вночі, задовго до повернення Сари. Так само як і два датчика рухів в двох різних квадратах, батарея на одному з радіаторів і насос.

- Добре Бруксе, я тебе зрозумів, - з роздратуванням вимовив Дон. - Все руйнується, виходить з ладу і нам ніде взяти запасні деталі. Почнемо з самого насущного. Насос я так вважаю? - зітхнув командувач. – Джареде, пристав до Сари цілодобове спостереження. А ти, красунє, будеш займатися своєю роботою, не дивлячись на те, що трапилося, - вказав він на неї пальцем.

- Поки за мною не з'являться чергові мародери, - буркнула Сара. - Ми товар для твоїх людей, Доне. У тебе під носом живуть щури, але ти вперто  продовжуєш підтримувати тут утопію згуртованої колонії.

- Ти так само можеш бути однією з тих щурів, або наприклад твій гарненький кузен, - вишкірився Джаред, випереджаючи з відповіддю командувача, жодного дня не приховуючи того, що прибулі на його думку лише небезпечне ускладнення. - Або ж люди просто сходять з розуму від відчаю і страху. Але якщо ми будемо підозрювати кожного - розумне суспільство взагалі втратить сенс. Вирушай до лазарету, міс «симпатія мутантів» , і будь впевнена, що тепер у твоїх стін завжди будуть очі!

    Хлопці чекали її на подвір'ї, між ними звичайно була якась спільність, зближувало те, що вони не належали цьому світові, але друзі Коліна нехай і не прямо все ж продовжували звинувачувати Сару в неприємностях, які на них звалилися. Тому радість світилася тільки в сірих очах її кузена.

- Ну, як все пройшло? Адже їм не спало на думку виставити тебе ще й винною? - тут же поцікавився Колін.

- Джаред назвав мене «симпатією мутантів», Дон зиркав занадто підозріло і я їх не засуджую, - промовила Сара, присівши поруч з ними.

- Останнім часом я просто магніт для всіляких бід. Видно, хтось занадто ображений прокляв мене, принаймні, я вже починаю в це вірити.

- Хочеш сказати, що тобі гірше за всіх? - уїдливо зауважив Сем. - А на мою думку, це ми в повній дупі! Відчуваю себе лежачим на столі в морзі, куди мене заздалегідь поклали ще живим - все одно ж туди дорога! Потрапивши сюди, ми вже почали здихати! Крім тебе, Саро! Ти одна отримуєш препарат, який зберігає та підтримує твій організм, так що не ний тут, будь ласка, про якісь там біди!

- До чого тут вона, Семе?! - схопився Колін, обурено штовхнувши товариша. - Думаю, Сару найменше радує , що Павук для свого експерименту обрав її, а не тебе!

- Невже? А може, вона замовить перед своїм покровителем слівце і за мене? - Сем вже зі злістю штовхнув від себе Коліна, і бійка зав'язалася миттєво, як спалах.

- Обидва покарані урізаним пайком та прибиранням вбиралень на два дні! - гаркнув Джаред, який з'явився тут як тут. – Тебе, Семе, це навіть має влаштувати ти й так з товчка не злазиш, так що відчувай себе як вдома, мішок з проносом. А ти коли-небудь зникнеш з моїх очей чи ні ?! - закричав він на Сару.