Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Über! Отже, почнемо… — сказав перший розробник, підходячи до двох оголених робÖсобин чоловічої та жіночої статей на демонстративному стенді.
— Über! Максе, пересядьмо якомога далі від Екранів. Мені хочеться спокійно випити пива. Über! — Давид взяв літровий кухоль.
Вони пересіли на внутрішню відкриту терасу. Там майже не було відвідувачів. Обидва закурили. Мовчки пили пиво. За десять восьма Максу зателефонували. Він жодного разу не змінився в обличчі під час розмови. Давид знову занервував. Максим закінчив розмову, спокійно взяв сигарету, запалив.
— Über! Ну, чому ти мовчиш? Über! — урвався терпець Давиду.
— Über! — Максим повільно видихнув дим, запустивши в кінці тютюнове колечко в повітря. — Дзвонили з клінінгової компанії. Повідомили, що прибиральники привели в повний порядок моє житло, прибрали все швидко, чисто і без зайвих труднощів та вже навіть повернулися в офіс. Все чудово. Über! — на останній фразі Макс усміхнувся.
Давид голосно видихнув. Тільки зараз він зрозумів, наскільки втомився, по-звірячому вимотався. І все ж радість була сильнішою. Він одним махом допив пиво.
— Über! Прогуляймося ще. Зовсім не хочеться зараз додому. Über! — запропонував він.
Виходячи з ресторану, вони знову зупинилися біля üСкріна. Шоумен Добряков якраз оголошував про початок суперфіналу. Він представив претендентів на перемогу. Петро та Іріша радісно махали в камеру. Телеведучий нагадав про призи для переможця.
— …Але головною нагородою, звичайно ж, буде унікальний подарунок — перша комерційна модель робÖсобини від «KI Leben»! — прокричав ведучий. — Я прошу асистентів розкрити контейнер з робогуманоїдом на ім’я Вінсент! Über!
Зі скляної клітки, яку встановили поряд з рингом, зірвали червону накидку. Усередині, похитуючись, стояв голий охоронець телецентру. Він ще не повністю оговтався після удару. Крупним планом показали його спантеличене обличчя. Шоумен Добряков, шокований, скромно віджартувався, мовляв, не дуже сьогодні виглядає Вінсент.
— Über! Шоу має тривати. Суперфінал обов’язково відбудеться. Трохи пізніше. А зараз інтерв’ю з нашими фіналістами. Über! — ведучий розтягував час, щоби керівництво прийняло рішення.
Максим з Давидом вийшли з ресторану.
Скасування суперфіналу викликало обурення глядачів у студії і ще більше невдоволення численної юрби фанатів, які не поспішали залишати околиці телецентру. Öсобини хором скандували:
— …фі-нал, фі-нал, фі-нал…
Над ними зависли дрони. Служба охорони телецентру по гучномовцях наказала розійтися. Фанати відмовилися виконувати наказ. За десять хвилин всю територію оточили зелені чоловічки. Крики, обрáзи й стогони злилися в єдину симфонію правосуддя.
Протистояння було не тривалим. Троє зелених чоловічків напали на öсобину жіночої статі, б’ючи гумовими кийками. Парубок, що стояв поруч, кинувся допомогти беззахисному створінню. Страж правопорядку схопив тендітну дівчину, викручуючи їй руку. Хлопець, намагаючись звільнити öсобину, злегка смикнув зеленого чоловічка за зап’ястя. Його побили та відразу на місці засудили «за напад на силовика» до п’яти років трудових таборів суворого режиму. Дівчині всадили три роки за опір. З десяток засудили до конфіскації майна та трудових таборів строком від двох до чотирьох років тільки за те, що вони стояли з роззявленими ротами недалеко від місця виникнення стихійного протесту. Ще кілька öсобин заплатили вибитими зубами та переламаними кінцівками. Натовп, як ошпарений, відступив геть і розсмоктався. Навколо телецентру відновилися звичні тиша й спокій. І лише кілька калюж крові нагадували про те, що сталося.
Суперфінал все-таки провели того ж вечора. Нового робогуманоїда не встигли підготувати й доставити в студію. Тому в останньому раунді учасники в доведенні до смерті вправлялися на робокотах. «KI Leben» надала дві оновлені моделі шотландських висловухих. Добряков погрожував особисто вбити всіх і кожного, але нічого не міг вдіяти. Йому довелося начепити на себе усмішку і знову вийти в прямий ефір, вдаючи, що нічого не сталося.
Битви на рингу закінчилися буквально через три хвилини після початку. Петро Шляхтер впорався з дрібнотою, як завжди, майстерно, віртуозно і хвацько. Він уже відчував смак перемоги й готувався до промови чемпіона. Радості його не було меж. Але, на загальний подив, Іріша вбила свого робовисловухого практично одним поглядом, посиливши його повним ненависті та роздратованості вереском. Ситуація з підірваним суперфіналом розлютила учасницю не на жарт. Робокота вибило, як лампочку від потужного стрибка напруги. Публіка вибухнула шаленими оваціями. Шляхтер онімів від шоку, опустився на коліна із застиглою гримасою чи то відрази, чи то страждання. Іріша з розгону стрибнула в обійми Добрякова, який мало не випав із кадру. Представник «KI Leben» вручив переможниці сертифікат чемпіона на отримання однієї робÖсобини. Глядачі, підхопивши Незабудку, підкидали її, радіючи. Петро так і залишився сидіти на підлозі в стороні. Невдах в Üмперії воліли не помічати.
Відразу по закінченню прямого ефіру «Слöворіза» стартував попередній продаж робÖсобин. «Єдиний Правдивий» за першу хвилину зареєстрував понад три мільйони замовлень з усієї Üмперії. На сайті «KI Leben» — удвічі більше.
Увійшовши до просторої зали підземного штабу сердечників, Давид з Максимом застали Джаззі, Павла і Вінсента в оточенні інших членів опору. Всім кортіло розпитати, як пройшла рятувальна операція. Ще більше хотілося просто подивитися наживо на робÖсобину. Сердечникам нечасто вдавалося порівняно малими зусиллями досягти чогось справді значущого.
— Вітаю всіх нас, — сказала Джаззі. — Це ще одна перемога Людини над Üмперією, — вона обернулася і подивилася на робогуманоїда, який ховався за спинами своїх визволителів. — Вінсенте, підійди, будь ласка, до мене.
РобÖсобина боязко рушила вперед. Встала навпроти Джаззі. Вінсентові бракувало лівої руки.
— Що трапилося? — стривожено запитав Макс. — Ви ж сказали, що все пройшло гладко.
— Über! Я сам, я сам відокремив руку. Über! — тихо промовив Вінсент.
— Це правда, — з неприхованим захопленням подивилася на робогуманоїда Джаззі. — Як тільки ми завантажили його в сміттєвоз… У руці була локаційна система. Навіть у вимкненому або мертвому стані тіло
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.