Читати книгу - "Секрет Світлячка, Олена Гуйда"

А якщо... І навіть додумати собі не дозволила. Немає нічого гіршого, ніж невиправдана надія.

- Трісс, з тобою все гаразд? - запитав офіцер.

- Так, - кивнула я, розуміючи, що виглядаю щонайменше дивно. - Задумалася. Мені здалося, що на обрії місто.

- Так, це Самархан. Столиця Аратсішана, – підтвердив мої висновки Кірай. – Але ж тобі не варто боятися. Він давно не несе загроз.

І ці слова боляче різали по серцю. Краще б не торкалася цієї теми взагалі.

– Так… ви маєте рацію… – простягла я, кутаючись у кітель мого начальства.

– Чудово, що ми вирішили це питання. А тепер ти розкажеш мені, звідки ти знаєш, як поводитися з шайрами? Якого демона тебе понесло в той провулок? І все, що тобі відомо про Мелоні Тестон.

- Що з Мелоні? – відразу напружилася я, відчуваючи одночасно страх і сором. Якось я дуже швидко себе заспокоїла на її рахунок.

- Нічого, якщо не брати до уваги те, що льєра Тертстон відкрила портал у Мертві землі і впустила шайру в Горенґвіль.

– Цього бути не може… – вирвалося в мене, і я відразу зачастила. - Вона, звичайно, сильний маг, але... ні. На це вона просто нездатна.

– Правда? А от Годинник так не вважає. Знаєш, чому його так називають? Він вміє зчитувати не лише ауру, а й події, що відбувалися останні кілька годин. І… зважаючи на всі обставини… не варто виключати, що й драгів прикликала теж вона.

У мене від цих слів потягло морозом по спині. Мелоні на це не пішла б. Вона б просто не змогла. Це практично вірна смерть. Страти. Але тоді…

– Ви її не заарештували? - Запитала я, і офіцер негативно мотнув головою. – Чому?

– Тому що не бачу її мотиву, – охоче просвітив мене Кірай. - І дуже сподіваюся, що ти хоч щось зможеш прояснити!