Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

731
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 432 433 434 ... 552
Перейти на сторінку:
«Чарки не торкані. І вже немає дня…»
Чарки не торкані. І вже немає дня. Надходить вечір, сумом оповитий. Іде далекий гість, і вість його трудна, і хилить гриву кінь його підбитий. Киреї скинемо. Не буде більше чти ні корчмі степовій, ні славним дітям Трої. Підбитий, мовчазний – з-під Мірчи, де брати, дійшов славетний час. Розійдемось, герої… Розійдемось в степах. Хай затягають дні рубцями борозен шляхи розбиті волі. Не буде більше чти ні шаблі, ні струні, ні учті січовій у Насті Горової… Блакитний[19] пейзаж
Де хмара* пролляла блакитну акварель, криничка сріблиться. Пішла рости щириця*. Всміхається в траві ромашка білолиця. На повний виднокруг підноситься орел*. І янгол* радости благословляє їх — простерті на ліси і на Чернігів крила… І голос гайовий*, і заболотний* сміх — усе, усе за те, щоб нива золотіла. І серце тішиться, й розходиться брова*. Походжує в садку тютюнник* гордовитий: пора б пасинкувать… й долонею, як діти, квітчасті голови до серця пригріва. Шумить зелений* дуб – умитий, просвітлілий. І сокір голубий ще й не притих від сліз. І світиться крізь них і крізь далекий ліс малюнок Києва – блакитно-білий, білий. Ліра
…І приніс до Золотої Брами не меча, а вбогу ліру син. Й пригорнув, обвіяну вітрами, голосну і ніжну, до колін. І в пилу, де куряться руїни, у підніжжі, де росте трава, проллялася мрія України в чарівні зворушливі слова… І стоять нащадки одинокі… Золотіють хмари і дахи — ворітьми підносяться високі на чиїсь на радісні шляхи…
1 ... 432 433 434 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"