Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Збій системи, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Збій системи" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 71
Перейти на сторінку:
Глава 14

 

       Ранок знову був як похмільний, тільки цей раз прохолодною водою дріботіння не зняти. Я довго лежала в ліжку і вийти за межі кімнати не наважувалась. Хвиля кровожерливої ненавситі до істоти досі накривала, підіймаючись разом з хвилею нудоти. Я дуже шкодую, що Глібу довелось стикнутись з ще одним проявом неконтрольованості життя. Мого життя. Але ні на мить я не допускала думки, що не зможу пробачити цього вчинку. За що пробачати? Не маю жодних докорів сумління чи недоречного співчуття до гниди, хіба що вдячність до Гліба. А окрім неї, ще цілу купу сплутаних в жмут емоцій, що роблять мене перед ним занадто чутливою і беззахсною. До полудня в кімнаті просиділа, сама не виходила і він не телефонував. І в тому не було потреби – він знову вдома лишився. З кабінету доносився його голос і я попрямувала туди.  Він почув мої кроки здаля, мабуть, бо коли зазирнула всередину – одразу на погляд його насторожений наштовхнулась.

      - Доброго ранку. Як себе маєш? - запитав Гліб.

      - Доброго ранку. Все добре. Ти знову не в офісі?

      - Так.

І все. Одне слово. Він уважно стежив за кожним моїм кроком, спостергаючи, як як підходжу ближче і сідаю на стілець.

       - Гліб, мені… Нам треба поговорити.

       - Згоден. І негайно. Мені конче потрібна твоя допомога.

       - Яка?

       - Треба подарунки одній парі вибрати. Ти сьогодні вільна?

        - Вільна… А що за подарунки? – вміє збити з пантелику.

       - От з цим до тебе і пристану. На вихідних мене запрошено до Ксав’є – візит ввічливості у відповідь. Взагалі то, запрошення на двох, тож подумай про це.

Знову той хтивий Франц! Та коли ж це скінчиться?! Від злоби, аж забула чого прийшла.

     - Та що це те таке?! На мені світ клином зійшовся, чи шо? Секретарку бери, все перекладацьке бюро вези. Чого я знову?

Вискочила, дверима грюкнула, та ще не дійшла до сходів, а вже охолола. Невдячна кретинка… Повернулась, сунула голову в двері і рявкнула:

      - За пів години виходимо.

      - Куди? – сторопіло глянув він.

       - За дарами коню заморському!

Погано, що до від’їзду так мало часу, ідеально було б подарунок замовити, щоб індивідуально виготовили, та на щастя зараз етнічного ексклюзиву вдосталь – на будь який смак та гаманець. Будуть їм на презент вишиванки. Для Монік смарагдову сукню до підлоги з жовтими бісерними візерунками обрала, для Франца витончену сорочку біле на білому відшукала. Вони стільки коштували, що нічого на додачу вже не добирали – вистачить, це не підношення для султана, а чисто ввічливий жест.

      - Тобі нічого не потрібно? – озвався Гліб.

      - Тільки якщо в магазин зброї. Її вже вільно продають?

      - Вона тобі не потрібна.

      - Потрібна. Знайди мені мушкета – пристрелю Ксав’є, інакше довіку від нього не здихаюсь.

      - То ми разом їдемо?

     - А шо ж? Хто починав, той і кінчить! – гиркнула я і стишила голос. - Я вмію бути вдячною, ця послуга тобі навзаєм – найменше що можу зробити.

І пішла на вихід торгівельного центру.

       - Аня, зачекай, - Гліб наздогнав мене в два кроки. – Тоді нам сюди.

Він тягнув мене до бутіка, де на вітрині стовбичили манекени у вечірньому вбранні.

        - Не хочу. Вдягну стару сукню. Наслідуватиму світовий тренд розумного споживання.

Від’їзд планувався на четвер ввечорі. Потягом до Польщі, звідти літаком до Франції. Я накидала речі у валізу, коли почула як до мене в двері хтось шкребеться. На порозі стояла Любов Петрівна.

         - Аня, вам тут привезли дещо.

         - Ой, дякую, Любов Петрівна! Вибачте, не почула – сама б отримала.

Звісно, не почула, музика горланила на всю кімнату. Забрала пакунки, хоча з написів вже знала, що всередині. Гліб зі мною зараз ні про що не сперечався, мовчки слухав і все одно робив по своєму. Сукня, прикраса, взуття і два подарункові сертифікати: в магазин білизни та СПА. З останнього взагалі аж поплющило. Фараон накаже в молоці ослиці скупати? Подаватимуть лежачі чи самій зайти? Боже, вже сама від себе втомилась! Знесилено плюхнулась на ліжко. Це ж все дурість та й годі. Сама не знаю, чого так лютую. Нема з чого на Гліба сердитись, за тими клопотами погані спогади від нещодавньої зустрічі геть згасли. Може так і планував. Ні, не може, а точно. Він же завжди щось планує, все наперед прорахувати намагається. Якщо хотів перемкнути мене на іншу тему – впорався бездоганно. А все що купив - гарне, по розміру. І сукня з довгим рукавом, як я люблю. А от під такий виріз на спині нова білизна таки потрібна. Заплатила сама – і без сертифікатів гроші маю, а їх лишила разом в з прикрасою на столі в кабінеті, хай тепер вигадує кому передарувати. Їхали як і в першу подорож – в окремих купе, тільки цей раз одразу в аеропорт – без ночівлі. Ясна річ, бізнес-клас, не кукурузнком же йому летіти. Я від напоїв відмовилиась, а Гліб віски замовив. Розмовляли небагато, та мала йому дещо сказати.

    - Слухай, ти ж не в курсі, тому попереджу. Ксав’є і Монік можуть нас запросити.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 43 44 45 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збій системи, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збій системи, Інна Земець"