Читати книгу - "Довірся мені, Альбіна Вишневська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Женишок з'явився чи що?! - Уважно придивлялася до Микити, наче сканувала обличчя.
- Він самий, - Гранін торкнувся дверної ручки, як баба Люба видала наступний перл.
- А в наш час спочатку одружилися, а вже потім порушували чуйний сон сусідів.
Микита ледве стримався, щоб не розсміятися, от стара фантазерка. А нічого, що їхні спальня та вітальня жодного разу не з'єднані загальною стіною?
- І не кажіть! - Підтакнув і поспішно влетів у квартиру, не стримуючи сміх.
Микита розкрив рота, щоб розповісти про сусідку, як застиг, спостерігаючи сцену: Юлька ложкою смакувала морозиво, та так апетитно, що Микиті довелося й собі відвоювати декілька ложок.
- Це та, що хотіла суп та котлети!
Очі Микити спалахнули, коли Юля ненавмисно облизала губи язичком, відставляючи відерце. От і дострибалась!
Гранін підхопив свою дівчину на руки і, жадібно цілуючи, поспішив у спальню, де на величезному ліжку довів їй, що зваблювати чоловіка ось так просто необачно.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Довірся мені, Альбіна Вишневська», після закриття браузера.