Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon)"

Лера

— І давно ти підсіла на зелений чай? Наскільки я пам'ятаю, ти завжди пила винятково каву. — Ольга хапається за свій чайничок із трав'яним чаєм та наливає вміст у чашку.

Зараз миттєво «вдаряє» у ніс, застрявши комом у горлі, викликаючи нудоту.

— Я, звичайно, була здивована твоїй пропозиції попити чай. А ще більше я була вражена, що ти відмовилася прийти в гості до… Яніса.

Ольга навмисне акцентує на цьому увагу, що вона там не господиня. Тому що, схоже, вона досі не може назвати будинок Яніса «спільним будинком».

Так. Не хотіла б я опинитися у подібній ситуації. Складно зрозуміти хто має рацію, хто винен насправді, але як на мене, тепер, довіру буде вкрай складно заслужити і навряд чи вони зможуть повернути колишні стосунки.

У мене також не все гладко. Перед очима досі стоїть розгніване обличчя Арона. Я буквально чула, як розбила вщент його серце та надії. Я думала, він уб'є мене в той момент. У прямому значенні цього слова.

Чи відчуваю я себе огидною сукою, яка позбавила батька дитини? Я почуваюсь навіть гірше… Але це мій вибір. Яка у нас із Ароном може вийти сім'я? Ніяка.

Ми різні. А ще у нас величезна вікова прірва в одинадцять років. Для мене це вагомий аргумент.

У мене не тільки перед очима стоїть розгніване обличчя хлопця, але ще у вухах досі звучить приголомшливий гуркіт дверей, що зачиняються. Арон з такою силою вдарив нею, що мені здавалося, що двері тріснуть на дрібні шматочки.

— Ми з Янісом трохи розійшлися у думках. Не думаю, що він зараз захоче бачитись зі мною.

— Ви й не побачитеся. Він рідко вдень буває у тій квартирі. Приїжджає лише глибокої ночі. То навіщо ти покликала мене? Невже скучила?

— Мені потрібний номер твого гінеколога, і щоб про це ніхто не знав.

Наша зустріч була вимушеним заходом. Мені не дуже хотілося стояти у чергах чи шукати гінекологів. А в Ольги із цим проблем немає. Упевнена, Яніс вибрав для неї найкращого лікаря.

— Того, хто веде твою вагітність, — додаю акуратно, підіймаю на неї очі.

— Ти вагітна? — звівши брови, хмуриться Ольга. Наче сама не вірить, що про це спитала.

— То ти мені даси номер чи ні?

— О Боже! Це дитина від Андрія? — прикривши долонею рота, здивовано вимовляє.

І чому я не подумала, що звернутися до Ольги, буде поганою ідеєю? Вона ніколи не відрізнялася відчуттям такту.

Слово честі, краще б я переступила через свою гординю та звернулася до Яніса. Було б більше користі. 

— Стоп! А чи не від Арона дитина? Ти ж ніби на пігулках із Саніним сиділа. Він був категорично проти дітей. А Арон мені днями дзвонив. Веселий такий був. Надіслав фото позитивного тесту. І знаєш що дивне? Тест був на тлі плитки ванної кімнаті, дуже схожої на ту, на яку ти п'ять місяців з Італії чекала. Я на все життя запам'ятала ту дрібну мозаїку.

Чорт! Все вона знає. Яка винятково пам'ять, вашу матір.

— Якщо Арон дізнається, що це його дитина — бути лиху! Арон думає, що я вагітна від Андрія.

— Ти з глузду з'їхала? А що буде, коли він дізнається?

— Він не дізнається, ти мене зрозуміла? А якщо дізнається, слово честі… я не знаю що з тобою зроблю! — випалюю не стримуючись. Потім додаю спокійніше: — Ти єдина, хто знає правду.

Занадто багато брехні останнім часом. Вирішую, що їй не потрібно знати про те, що її чоловік в курсі хто батько дитини. Але я чомусь впевнена, що Яніс не проговориться. З якихось незрозумілих причин він проти нашого зв'язку з молодшим Адаміді. Як у старі добрі часи, і тут ми на одній хвилі, хоч і не розмовляємо.

— Ти робиш величезну помилку! — відкинувши світле волосся за спину, Ольга лізе у сумку за телефоном. — Я дам тобі номер мого лікаря, але спершу вислухаєш мене.

Напружено видихаю, але не заперечую. Хочу якнайшвидше закінчити з цим. Мене дуже нудить. Невже тепер так буде завжди?

— Арон, найкращий із чоловіків, якого тільки можна собі уявити! — починає Ольга.

— Ти не думала, що він найкращий для тебе? — випалюю не замислюючись. — Через твій зв'язок з його братом, у тебе наче туз у рукаві.

— Не перебивай! — відмахується від мене і кладе між нами телефон. — Під його неприємністю та вульгарністю ховається справжній чоловік, який ніколи не залишить у біді. Він ніколи не рубає з жару. Завжди дізнається, що до чого з різних джерел, а потім з'ясовує стосунки.

Дійсно? Мені так не здалося, коли він довбав мої двері. Хоча мені дуже пощастило. Наразі, мінус одна проблема. Я впевнена. Мені вистачить сил з усім упоратися самій.

— А ще Арон буде чудовим батьком. Саме він знайшов ту клініку, де я зараз обстежуюсь. Саме він вибрав мені лікаря, щоб той вів вагітність, — веде далі Ольга.

Її останні слова викликають у мене мурашки. Це несподівано.

— А що робив Яніс?

— Яніс, як завжди, був зайнятий. Тоді Арон приїхав на кілька днів і все організував. А коли ми з Янісом розійшлися через дурне нерозуміння, саме Арон змусив поговорити Яніса зі мною.

Цікаво, відколи це зрада вважається дурним непорозумінням?

— Я пам'ятаю, що Арон привів тебе…

— Так ось! Лера, ти робиш дурну помилку. Тільки через банальну жіночу солідарність і те, що ти теж не мало зробила для мене, я збережу це в секреті. Але якщо ти не розкажеш Арону, хто справжній батько твоєї дитини — от тоді буде лихо. Ти не думала, що він почне рити?

Не задумувалась. Мені здається, я зробила йому боляче, і він повірив у мою брехню. Біль настільки засліпив його, що він забув про те, що я говорила про протизаплідні...

— Я подумаю.

Даю хибну обіцянку. Я вже подумала і міняти нічого не збираюся. Якби було можливо, я навіть поїхала з міста. Але може Аронові стане нудно тут і він сам поїде?

— Записуй номер, — холодно промовляє Ольга.

Зберігши номер я полегшено видихаю. Нарешті можна забратися звідси. Завтра ж запишуся на прийом до лікаря і стану на облік.

Це все так хвилююче та незвичайно. Здається, ніби у моєму житті все стає на свої місця. Але якийсь присмак гіркоти на язику не дає в повній мірі насолодитися моментом.