Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Снігуронька на замовлення, Альма Лібрем 📚 - Українською

Читати книгу - "Снігуронька на замовлення, Альма Лібрем"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Снігуронька на замовлення" автора Альма Лібрем. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 109
Перейти на сторінку:

- Віталіно? – в голосі шефа дзвенів дуже погано прихований гнів. – Яка, однак, несподівана зустріч…

- Та скільки ж можна повторювати! – бадьоро заторохкотіла Віталіна, не звертаючи уваги на в'ялі спроби Котовського відчепити її від себе. – Ти можеш називати мене Вітася! Альошенько, привітайся…

- Здравствуйте, дядьку Даню, - слухняно привітався хлопчик.

- Привіт, Олексо, - видавив з себе посмішку Котовський і нарешті зумів відсунути від себе Віталіну, що все намагалась його обійняти. – Ви тут як опинились?

- Тітка Дана, - бадьоро відповів Альоша, - запросила нас з мамою погостювати у вас на новорічних канікулах!

- Це ж треба, - посміхнувся Данило. – Одначе… А чого ж ви будете тіснитись в одній кімнаті, якщо до вашого будинку двадцять метрів пішки?

- Ой, та ти ж не в курсі! – втрутилась Олена Володимирівна. – Віталіна, - ім'я вона промовила з натиском, - переїхала два роки тому. А будинок той продали. Так що тільки так, до нас в гості, Богдана сказала…

- Богдана сказала, - роздратовано протягнув Данило. – Он як.

- Ну ти ж, - зашепотіла жінка в надії, що гостя нічого не почує, - не відправиш дитину…

Судячи з того, як спохмурнів Котовський, маленького Альошу він і правда не міг вигнати геть зі свого будинку. Ось матір його виштовхав би з задоволенням, але тільки не з дитиною. Цікаво, то Даня так до всіх дітей ставиться, чи Олейсій кому?..

- А що чоловік, Віто? – поцікавився Котовський, знов повертаючись до гості.

- Кинув, - відчеканила Віталіна, хапаючи Олексу за руку і смикаючи його, щоб заговорити не встиг. – Ой! Я ж не з усіма тут знайома! – вона нарешті зволила помітити мене, та ще й зміряла таким поглядом, що одразу стало погано. Що ж, ту неймовірну любов, що Віталіна до мене відчувала, було за версту чутки, навіть дурні питання задавати не треба, все й так зрозуміло. Вона просто горить бажанням познайомитись зі мною! – Мене звати Віталіна Назарівна, - представилась вона мені. – А ви тут, певне, працюєте?

Я аж застигла. Віталіна Назарівна? То за кого вона мене прийняла? Певне, за прислугу?

Чомусь стало дуже образливо і якось не по собі, хоча я, здавалось, мала б бути готова до такого ставлення. Але Віта поводила себе так, наче справжня господиня, і навіть питання відносно чоловіка прозвучало дуже невпевнено.

- Оля, - представилась я, відчуваючи, що почалось нове випробування на міцність – а це вже занадто! – Я… Снігуронька, - вирвалось само собою. – На замовлення.

- О, ви будете вести свято, - осміхнулась Віталіна. – Ясно.

- Так, - Котовський нарешті повернувся до мене, зупинився поруч і демонстративно обійняв за плечі. – Оля погодилась зіграти Снігуроньку, заодно з батьками познайомитись…

Судячи з того, як Віталіна здивовано вигнула брови, вона поняття не мала, нащо якійсь там Олі знайомитись з батьками Данила.

Ні, впевнено вирішила я, ніяка вона йому не колишня. Скоріше запланована майбутня, тому що поглядом пожирає так, наче ось-ось вбити готова.

- Так ви не аніматор? – усмішка Віталіни все ще була занадто переможною.

- Ні, - а ось я вперто соромилась, навіть не знаю, що на мене найшло. Відчуття не найприємніші, якщо чесно, я наче була готова в цю ж секунду провалитись під землю. – Я бізнес-аналітик…

- Оля працює на фірмі у Данечки, - тут же поспішила пояснити Олена Володимирівна. – Начальницею відділу!

Так, майже.

- Така молода, - продовжила моя "майбутня свекруха", - але досягла такого успіху! Це геть не дивно, що вони одразу приглянулись один одному, - жінка з виглядом ангела, що зійшов з небес для того, щоб поєднати закохані пари, подивилась на нас з Котовським. – Я завжди була впевнена, що порядні, успішні, трудолюбиві молоді люди повинні знаходити собі пару під стать, а не бути локомотивом в сім'ї! – то явно був камінь в бік подруги Богдани.

Віталіна натяки розуміла погано.

- Дивно бачити бізнес-аналітика, - протягнула вона, - в ролі Снігуроньки.

- Ми збиралися попрацювати над проектом також… - протягнула я, не зважуючись сказати про те, ким мене представив своїм батькам Данило.

Сам нехай говорить. Врешті решт, то йому треба, а не мені!

- Над проектом треба працювати на роботі, - заперечила Віталіна.

- Звісно! – посміхнувся Данило. – Але, Вітасю, я ж тобі не сказав найголовнішого! – рука, що обіймала мене, відчутно напружилась. – Ми з Оленькою збираємось одружитись на початку весни. Або в кінці цієї зими, як вже складеться…

Обличчя Віталіни витяглось від подиву.

- Збираєтесь… одружитися? – тихо перепитала жінка. – Але… Це так неочікувано… Дана мені нічого не казала…

- Вона й не знала, - посміхнувся Котовський.

- Але в таких вчинків повинні бути причини, - протягнула вона, розправляючи плачі. – Які-небудь події, що підштовхнули тебе до такого рішення…

Той виразний погляд, яким Віталіна одарила мій живіт, не віщував нічого хорошого. Я просто-таки читала це її відчайдушне роздратування. Думає, що я вагітна? Хоч би сказала що-небудь, так ні, дає можливість мені або Котовському нарешті сказати яку-небудь дурню.

1 ... 45 46 47 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Снігуронька на замовлення, Альма Лібрем», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Снігуронька на замовлення, Альма Лібрем"