Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

-Так, так, так,- заверещала Леся, що всі хто їх чув обернулися до них,- я вийду за тебе заміж. І я кохаю тебе.

-І я тебе кохаю мій Лесик,- Антон підвівся та поцілував Лесю під бурні аплодисменти відпочивальників,- а каблучку я обов’язково куплю.

-Дивися ж мені,- Леся сяяла від щастя.

  Через пару хвилин до них підійшли Денис та Єва. Єва поверх свого синього купальника одягнула біле парело і виглядала дуже привабливо, привертаючи до себе увагу оточуючих чоловіків. Денису це імпонувало і він відчував гордість, що поруч з ним саме вона. Та настрою у нього все рівно не було. У голові все переплуталося.

-Що далі?- запитав Антон у Дениса після того як всі привіталися один з одним.

-Хороше питання,- тільки це відповів Денис і замовив собі і Єві теж фруктові коктейльні з льодом.

-А ви прямо сяєте від щастя,- помітила Єва.- Сталося щось приємне?

-Ми з Антоном одружуємося,- відразу вигукнула Леся і схопила подругу за руку,- пішли прогуляємося, в океані покупаємося і я заодно тобі все найменших дрібницях розповім.

-Вітаю,- Єва обійняла спочатку подругу, а потім Антона,- мені теж з тобою треба поговорити, Ден ми прогуляємося.

-Звісно йдіть. Нам з Антоном теж необхідно деякі ділові питання обговорити. Вирішимо як бути далі. Але в першу чергу вітаю вас з гарною новиною,- Денис теж обійняв друзів кожного по черзі, а потім взяв до рук свій коктейль,- хай буде щастя.

  Коли дівчата пішли Антон звернувся до друга:

-Я сьогодні ось-так зненацька наважився на цей крок. Сам собі дивуюся, але я готовий до цих змін. Нарешті відчуваю, що хочу бути одруженим чоловіком,- поділився Антон своїми думками.- ти теж не тягни. Тим більше, що ти до цього вже підготувався.

-Я хочу ввечері влаштувати романтичну вечерю Єві і освідчитися та запропонувати їй вийти за мене. Хочу, щоб сьогоднішній вечір став неймовірно романтичним для неї. І в цьому я впевнений і тому так зроблю не вагаючись,- Денис всміхнувся відпиваючи коктейль,- а от від інших питань у мене просто мозок рветься. Відчуваю, щось нечисте тут.

-Поділися своїми думками,- Антон підсів до друга ближче продовжуючи пити коктейль,- може я чимось допоможу. Одна голова добре, а дві ще краще.

-Знаєш, мене напружує поведінка мого батька. А саме те, що він ніби працює на цього Джона і задоволений цим. Розумієш Антоха, мій батько не з тих хто буде на когось працювати, він скоріше з тих на кого працюють,- Денис допив коктейль і попросив бармена повторити.

-Це все кохання до Джулії. Вибач, не те сказав,- Антон відвів погляд пошкодувавши за не обдуманий вислів.

-Я теж про це думав. Але якось воно дивно. Відмовитися через усе і покоритися комусь через почуття? Невже це можливо?- Денис цього не міг ніяк сприймати.- А в тім все можливо.

-А як щодо угоди?- поцікавився Антон.

-Якщо чесно, я не хочу ніяких угод укладати і завтра вже хотів би повернутися в Україну.

-І Максим Вікторович поїде з нами? Чи він хоче щоб ти розповів матері все як є?- Антон продовжував цікавитися.

-Я ще не знаю, що він надумав. Та моя думка така, що він повинен поїхати з нами і особисто поговорити з матір’ю, а не ховатися за моєю спиною. Тільки не розумію, чому він раніше цього не зробив. Він же запросто міг сам приїхати в Україну. Повідомити, що з ним трапилося і чого він хоче. Розлучитися, передати мені всі справи, а потім поїхати знову в Америку до своєї коханки і жити як він хоче. І не варто було влаштовувати цього цирку.

-Згоден,- кивнув головою Антон, повернувшись на табуреті до друга,- знаєш, що подумав.

-Кажи,- Денис уважно став прислуховуватися.

-Твій батько хоче, щоб твоя чи його компанія. Я навіть і знаю, як тепер правильно

-Моя компанія, бо батько сказав, що він нічого не буде собі повертати.

-Отож, Максим Вікторович хоче щоб саме твоя компанія співпрацювала з Джоном. Я думаю це не тільки із-за прибутку. Вони ніби хочуть тебе залучити до своєї справи. Вибач мені за ці думки. Вони у мене щось розбушувалися і фантазія не дає мені спокою. Все- таки батько не буде ж свого сина у брудні справи втягувати.

-А може і буде,- Денис підвівся,- пішли. Треба знайти мого батька та вивести його на відверту бесіду. Знаєш, а може Джон хоче використовувати наші фури щоб перевозити контрабандний товар через кордон і змушує мого батька все це організувати. Ну, а батько… невже через цю Джулію, він готовий підставити мене, тобто свого рідного сина. Антон ти у це можеш повірити?

-Кохання це сильне почуття. Можливо…,- Антон замислився і трохи призупинився у холі готелю,- а може це зовсім і не через кохання…

-Джон змушує мого батька, шантажує чимось його,- Денис теж зупинився і відчув як хвилювання накрило його. Мій батько його заручник. Це точно.

-Невже ти віриш у те що щойно сказав,- Антон заперечив Денисові,- ти сам подумай чим цей Джон може шантажувати Максима Вікторовича. Чим? Твій батько чесна та порядна людина. Я думаю, що тут все- таки кохання до цієї Джулії.

-Яке до бісу кохання. Мій батько кохає маю маму,-Денис ухопився за ці думки.

-Це ти так хочеш щоб було. Але… я тобі співчуваю. Іноді причина банальна і нічого глибшого немає,- Антон намагався заспокоїти друга.

-А я тобі кажу, що цей Джон змушує, шантажує. І ми повинні рятувати батька від цього гниди. Йдемо шукаємо батька, він напевне у своєму номері,- Денис підійшов ближче до Антона і сказав ще тихіше ніж до цього,- ти відволікає пантеру тобто Джулію, а я виведу батька на чисту розмову. І добре відволікай цю…бо вона як наглядачка за моїм батьком і шпигунка. Зрозумів.

-Буду старатися, головне щоб вона не запідозрила чогось.

-Правильно, а то відразу своєму братикові докладе і потім наш план провалиться. А наш план полягає в тому щоб дізнатися правду. Допомогти моєму батькові і якомога швидше злиняти усім разом з цього острова,- Денис підійшов до ліфту,- а зараз заспокоюємося, посміхаємося і проявляємо дружелюбність...