Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"

  Згодом Денис задрімав і Єва обережно підвелася з ліжка так, щоб не розбудити коханого. На годиннику показувала вісімнадцята. Єві захотілося піти на берег океану, посидіти біля нього та подивитися на хвилі. Вона була б не проти побачити Лесю, та не стала їй телефонувати, щоб дізнатися де вона зараз з Антоном. Не хотіла їм заважати побути разом у такому дивовижному місці, переповненою красою. Дівчина підійшла дуже близько до води та сіла прямо на пісок. Хвилі, які котилися на берег діставали її босих ніг. А вітер, який віяв з боку океану дарував неймовірну прохолоду в такий спекотний день, розтріпував її чорне довге волосся.

  Зараз не все відбувалося так, як мріялося ще тоді коли вони були вдома. І плани приємного робочого відпочинку набули іншого значення. Найважче зараз Денису, але вона буде з ним поруч і буде його підтримувати і зараз і потім, коли повернуться в Київ. Вона його кохала і хотіла бути з ним завжди і при будь-яких обставинах. І в горі і в радості. Єва розуміла, що не може нічого вдіяти, щоб якось допомогти. Та ні хто нічого не може вдіяти. Єдиним чим вона може зарадити Денису це своєю підтримкою.

  Єва підвелася та ще трохи пройшлася, а потім не поспішаючи повернулася до готелю. Вона хоче бути поруч, коли Денис прокинеться. Хоче обійняти його, поцілувати, знову заспокоїти і сказати як сильно вона його кохає. Йдучи по коридору готелю Єва побачила Джона, який склавши руки на грудях стояв біля свого номеру і чекав коли вона порівняється з ним. Аби можна було обійти його, то не замислюючись це б зробила. Але це ніяк не можливо, бо щоб потрапити до їхнього з Денисом номеру обов’язково треба пройти повз цього нахаби. А по-іншому його і не назвеш, подумала Єва. Їй так була неприємна його увага. Крім зневаги і нудоти він у ній нічого не викликав. І це не зважаючи на його вишуканий вигляд і занадто ввічливу поведінку.

-Як прогулялася?- запитав англійсько Джон посміхаючись до Єви.

-Хвилі гарні,- відповіла Єва тільки із-за ввічливості намагаючи вдати, що поспішає до номеру.

-Ти теж гарна,- сказав Джон,- ти мене зводиш з розуму.

-Не треба цього говорити,- Єва намагалася підібрати слова щоб пояснити один раз і щоб цей нахаба багач зрозумів, що їй байдуже до його компліментів та і взагалі до нього самого,- прошу вас на далі не проявляти у мій бік ніяких знаків залицянь. Може, ви не помітили, але у мене є хлопець, який зараз чекає на мене у нашому номері. Ми кохаємо один одного.

-А ти з характером, і це мені ще більш подобається,- Джон підійшов до Єви впритул, а вона відступилася і тоді він взяв її за лікоть та потягнув до себе,- раджу тобі, переглянути своє ставлення до мене, бо я маю намір опинитися з тобою в одному ліжку. І знай так і буде.

-Що ви собі дозволяєте? Відпустіть,- Єва щосили висмикнула свій лікоть трохи не впавши,- тримайте себе в руках і слідкуйте за тим що говорите.

-А я слідкую, і говорю, що ти гарна, що я в тебе закохався і що я тебе хочу,- Джон нахабно продовжував посміхатися дивлячись на неї,- і тобі моя порада, не варто нікому розповідати про наші шури-мури. Порозважаємося тихенько дорогенька моя. І запевняю тебе ти в будь-якому випадку будеш лежати піді мною.

-Та пішов ти,- Єва із злістю проскочила мимо Джона намагаючись заспокоїтися.

  Швидко зайшла до номеру, Денис у цей час був якраз в душі. І Єва з полегшенням видихнула, радіючи, що він не бачить її у такому вигляді. Бо без сумніву помітив би щось неладне і почав би розпитувати. А вона не хоче йому розповідати про те що щойно з неї трапилося. Бо тоді скандалу ніяк не уникнути. А скандал зараз зовсім не бажаний.

-Як прогулялася?- запитав Денис, який вийшов з душу витираючись рушником.

-Нормально,- Єва намагалася говорити рівно.- А ти як?

-Я відійшов від шоку. Треба сприймати все як є. Кожен має приймати свої власні рішення і вирішувати за себе,- сказав Денис, який підійшов до Єви та обійняв її,- я ще ображений на батька, але не зважаючи на це я його продовжую любити і радий, що він живий. Який він не є, а він мій батько. Він має право робити свій власний вибір і навіть, якщо мені цей вибір неприємний. Мамі теж прийдеться змиритися і прийняти все як є. Звісно їй буде боляче і буде важко. Але я буду поруч з нею, і ми разом все здолаємо. А знаєш Єво, я чомусь у дитинстві думав, що мої батьки ніколи не розлучаться. Я вірив, що моя сім’я міцна. Думав, що у інших дітей там батьки розлучаються, а в мене ні, ніколи. Помилився.

-Не завжди буває так у що ми віримо. Знай я завжди з тобою, ти завжди можеш на мене розраховувати,- Єва ще міцніш обійняла Дениса повністю заспокоївшись у його обіймах.

-Дякую тобі за твою підтримку, для мене вона важлива,- Денис ніжно поцілував її.

  На другий день Антон з Лесею чекали на Дениса та Єву біля бару той що знаходився на пляжі. Сьогодні океан знову був спокійний.

-Шкода, що плани всі рухнули і не все так солодко, як планувалося,- сказала Леся Антонові попиваючи фруктовий коктейль з льодом.- Мабуть нам доведеться раніше повернутися назад в Україну?

-Ще не знаю,- відповів Антон,- Дениса з вчорашнього дня не бачив і які він там рішення прийняв теж не знаю. Я навіть не знаю чи будемо ми укладати угоду чи ні. І взагалі що далі буде не маю жодного уявлення. Виходить ми сюди зовсім і не за угодою приїхали, а мабуть Максим Вікторович все це влаштував, щоб Дена сюди заманити. Розповісти що живий і чого хоче.

-Виходить так. Мені Дена шкода, йому ніби і радісно повинно бути, що батько живий, але водночас такий удар,- Леся подивилася у бік океану,- але хай там як, а океан я побачила, скупалася у ньому. І ось, коли Єва прийде ще підемо скупаємося. Та головне я поруч з тобою. Необхідно в будь-якій ситуації бачити свої плюси.

-Леся, виходь за мене заміж,- зненацька сказав Антон відсуваючи від себе склянку з коктейлем.

-Що ти зараз сказав?- Леся подумала, що їй почулося.

-Ти вибач, що я без каблучки,- Антон став на одне коліно перед дівчиною,- я хотів на днях купити, і якось по романтичному, та розумію, що не встигну за усіма цими подіями, тому ось-так якось.- То як ти вийдеш за мене?