Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський 📚 - Українською

Читати книгу - "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський" автора Бруно Шульц. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 98
Перейти на сторінку:
нагороду на тому конкурсі[390]? Досі я пам'ятаю з однієї львівської виставки Ваші проекти базиліки[391], якими я дуже захоплювався.

То були найгарніші проекти, які я будь-коли бачив.

Водночас я намагаюся здобути також якесь літературне заняття. Поки ще не має жодної відповіді. Та головне, аби я піднявся на здоров'ї, бо в іншому разі всі плани марні.

Чи Ви відвідуєте п. Зюну Г.[392]? Що вона поробляє? Чи, окрім своїх співквартирантів, Ви підтримуєте якісь товариські стосунки?

За запрошення сердечно дякую. Скористаюся ним пізніше.

Мені здавалося, що я маю Вам дуже багато чого повідомити, але, як це іноді буває, я якось спіснів під час писання і бачу, що нічого істотного не здатний Вам сказати. Отож, на сьогодні досить. Красно ще раз дякую і обіймаю сердечно.

Бруно Шульц

Сердечні вітання для п. Марка

Дрогобич, 28 IX 1940

Сєдова, 8[393]

До Анни Плоцкер[394]

123

Дорога Пані Аню!

Тішуся, що ми дійшли згоди, чого, зрештою, я й сподівався, враховуючи Вашу велику вибачливість. Це конче потрібно, попри легке розчарування, якого мені оте зречення (адже то з мого боку зречення) завдало. Я не боюся, що нам забракне інтелектуального та людського субстрату для продовження наших стосунків. Поки я збуджений і внутрішньо самозаглиблений, нагода поділитися з Вами об'єктами моїх зацікавлень завжди бажана. У миті порожнечі, внутрішнього застою я можу сподіватися на імпульси, які Ви випромінюєте, та на Ваші дружні відчуття до мене. Всупереч тому, що якось трапилося мені кинути в гніві, Ви для мене є серйозною постаттю.

Попри це і попри часті потреби поговорити з Вами — я не можу зважитися приїхати. Моя ледве здобута внутрішня рівновага все ще дуже хитка і завжди на межі краху. Я не можу передбачити на 2 дні, а навіть на 1 день наперед, чи не буду в найбільш пораженському та мізантропічному настрої, який міг би і Вам, і мені зіпсувати пополудня. Може, Ви були б такі ласкаві врахувати це й не гніватися на мене, запланувати частіші візити до мене, почергово сама й зі своїм товариством, до якого би, може, залучити п. Яхимовича[395] з бібліотеки. Гаразд? Якщо Ви наполягаєте на моєму візиті, то прошу написати.

Вітаю Вас дуже сердечно.

Бруно Шульц

За звістку про п. С. Ґотліба[396] сердечно дякую, напишу йому.

[10 VII 1940]

124

Дорогі Пані!

Дуже тішуся, що Ви виявилися відкритою для Рільке[397]. З часом, коли Ви освоїтеся з його віршами, перед Вами прочиняться світи ще більш конденсованої краси. Частіше зазнавайте таких одкровень і назавжди збережіть достатню гнучкість для перегляду своїх поглядів і коректур. Що стосується мене, то після періоду безтямного захоплення Мальте[398], нині я бачу його межі та пункт, у якому свідомо віддаляюся від тієї прози. У своїх віршах Рільке зазнав еволюції у кілька (3—4) етапів, кожен з яких вимагає нового ставлення до тієї поезії.

Я був у Львові 4 дні. Бачив багатьох людей зі Спілки пис.[ьменників], але ближчі контакти мав тільки з Д. Фоґель[399] і з Вебером[400], котрий далебі геніальний. Можливо, мені вдасться ненадовго запросити його до Дрогобича. Запрошую Вас приїхати, поговоримо про Мальте. Вітаю Вас сердечно.

Бруно Шульц

23 VIII [1940]

125

Дорога Пані Аню!

Дякую за листівку, я думав, що Ви розчарувалися в мені. Тішуся, що це не так. На жаль, у неділю, схоже, не приїду, бо того дня мені мають провести повторну операцію[401]. Тому я сумний і тривожний, хоча немає жодної небезпеки. Оперуватимуть у тутешньому шпиталі. Завтра має вирішитися, чи вже в неділю, чи пізніше. В суботу пополудні я вільний, якщо Ви приїдете, буду втішений. Дуже сердечно Вас вітаю.

Бруно Шульц

[13 IX 1940]

126

Дорога Пані Аню!

Спасибі Вам велике за щиру турботу і дуже миле співчуття. Мені вже значно краще, гарячка впала до 37°. Уже встаю в кімнаті та малюю на 17 IX[402] для школи. Якщо п. Марек[403] має час і бажання, то міг би запропонувати свої послуги головній лікарні, але здається, що то ненадовго. Чи п. Марек не погодився б замінити мене в школі на який місяць? Питаю тільки для порядку, бо знаю, що не погодиться.

Прошу Вас дуже, приїжджайте, але допіру 17-го, бо я б хотів уже бути вільним від малювання. Того дня, схоже, матиму вихідний. Ще раз сердечно дякую та вітаю.

Бруно

[вересень 1940]

127

Дорога Пані Аню!

Сердечно Вас перепрошую за атмосферу, яка запанувала довкола мене, і яку я не міг утримати подалі від Вас. Це так, наче домашні пелюшки поета, його дружина на неналежному рівні та його невиховані діти, котрі псують справжнім приятелям приємність співжиття з ним. Не судіть про мене за тією атмосферою і будьте певні, що то лише моя хвороба привабила той хвіст примар, які незабаром зникнуть. Я не можу за благі наміри тих людей відплатити неґречністю, розраховую на Ваше розуміння, що тут я плачу зовсім іншою монетою. Я багато думав про Вашу доброту й жертовність, і боюся лише, щоб Ви про неї не пошкодували. Я не міг у присутності інших людей сказати Вам, яке враження справили на мене Ваші малюнки та образи. Ви — справжня індивідуальність, найкоротше речення Вашого листа породжує в моїй душі образ усієї істоти, і так само з малюнками. Обіцяю Вам, що наступного разу Ви застанете мене вже самого. Не знаю, чи це добре, що Ви про мене стільки дізналися з боку лаштунків спальні…

Сердечно Вас вітаю і палко перепрошую.

Бруно

[17 IX 1940]

128

Дорога Пані Аню!

Я від учора в Трускавці, мешкаю в «Аїді» та проводжу довгі години в розмовах із паном Артуром[404], які іноді здаються мені істотними. Погода та краєвид сприяють нам. Якось ми раннього осіннього вечора блукали парком під дощем, а позаду розгорталися в освітлених вікнах сімейні історії, найінтимніше домашнє минуле. Ми сумуємо за Вами, котра би пов'язала наші пошуки, стала зародком синтезу. Прохаємо, щоб Ви одного прекрасного дня з'явилися в прогалині парку — легка мандрівниця, котра вступає з гаїв Борислава до алей Трускавця. Чи Ви дотримаєте обіцянки? Сердечно вітаю.

Бруно Шульц

До сердечних отих побажань найінтелігентніше приєднуюся, очікуючи Вас, Артур Жечиця[405].

[7 X 1940]

129

Дорога Пані Аню!

Посилаючись на пам'ятні для мене Ваші слова, запрошую Вас знову до Трускавця, і тільки від Вашого настрою залежатиме, чи будемо ми самі,

1 ... 45 46 47 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"