Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."

192
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898)" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 45 46 47 ... 57
Перейти на сторінку:
с. 113). Ранній автограф має неістотні розходження порівняно з основним текстом. Крім того, в ньому відсутній заголовок і викреслені такі два рядки другої строфи:

 

Що між нами народнії сльози,

Що любитись не мож нам, не слід.

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Осторога. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», 1925, № 5, с. 3. Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 61-62) та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 113-114). Перший не має заголовка, в його тексті є незначні розходження порівняно з основним текстом. Наводимо передостанні два рядки раннього автографа:

 

Сли зможеш ти тягти весло те,

І не лячні ти бурі тії…

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Апострофа. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», № 11-12, с. 3. Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 62), без заголовка, і останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 114). Автографи мають неістотні розходження. Зокрема у ранньому автографі третій рядок читається так:

 

Днесь пора змінная.

 

12-й рядок має такий вигляд:

 

Впадеш у гріб.

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Перспектива. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», 1926, № 11-12, с. 3-4.

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 114). Інший автограф (ф. 3, № 193, с. 63), без заголовка, є першим начерком вірша.

На могилі. Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 152-153. Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 64), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 115). Автографи мають деякі розходження. Для порівняння наводимо восьму строфу з раннього автографа:

 

Так прорік я, і в тій хвилі

Мні з очей ся покотили

Сльози дві гіркі, криваві,

Розкотились по мураві.

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

«Не раз безсонному здається…». Вперше надруковано М. Возняком у кн.: «Іван Франко», 1926, с. 244-245.

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 117). Інший, ранній автограф (ф. 3, № 192, с. 54) має неістотні розходження порівняно з основним текстом.

До Дранмора. Прочитавши його поему «Requiem». Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Глобус», 1926, № 13, с. 278.

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 119). Зберігся ранній автограф (ф. 3, № 192, с. 55), без заголовка, що є першим начерком вірша.

Дранмор - псевдонім швейцарського поета Фердінанда Шмідта (1823-1888), послідовника філософії Шопенгауера.

«Довга ніч для того…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 154

Подається за автографом (ф. 3, № 193, с. 79).

«Мов той пишнобарвний цвіт прекрасний…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 155. Умовно датується 1883 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 193, с. 79).

«Коли чесний упаде, то гнеть повстає…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 155. Умовно датується 1883 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 193, с. 36).

«Дрібнії сили вмій докупи збити…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 155. Умовно датується 1883 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 193, с. 44).

«Харчем, що жизнь тобі дала…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 155. Умовно датується 1883 р.

Подається за автографом (ф. 3, № 193, с. 41).

«В природи нема ні ядра, ні лупини…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, с. 155.

Подається за автографом (ф. 3, № 191, с. 7).

Звірячий парламент. Уривок політичної байки. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Глобус», 1926, № 13, с. 278. Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 50-52), без заголовка, та останніх років життя (ф. 3, № 232, с. 109). В другому автографі Франко зробив незначні стилістичні виправлення.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Меморандум будяків. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Культура», 1925, № 1, с. 4-7.

Збереглися три автографи - останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 105-107) та дві ранні редакції - чернеткова (ф. 3, № 193, с. 46-50), під заголовком «Меморандум будяків», і чистова (ф. 3, № 296, с. 1-2), під заголовком «Про пам’ятне письмо будяків». До автографа № 193 Франко подав таку примітку:

 

Меморандум будяків.

Домагаються, щоб були признані царями рослин, а то на слід[уючих] підставах:

1. сильне коріння, котре ссе з всякої землі;

2. артистично витинане листя;

3. горда непідлеглість - нікому не служать, бо ні на що не здалі;

4. множество насіння, котре летить з вітром і швидко приглушило би нужд[енних] рабів людських: жито і пшеницю;

5. місія на всході; в степах укр[аїнських] вони властиво були защитою Євр[опи] від татарви, були przedmurrem chrzesciaństwa. 26

 

Зато жадають:

1. щоб ніхто не смів їх нищити, щоб хлопці не сміли стинати їх головок ані палити їх насіння;

2. щоб признане їх історичне право посідання щонайменше східної половини Європи, котру вони оборонили;

3. щоб в гербах і коронах царських замість лілей, лаврів і рож були листки і головки будяків. Fiat!

 

До автографа № 296 Франко подав епіграфом уривок із статті реакційної польської газети «Nowa reforma» (1883, № 175), в якій проголошувались прагнення польських магнатів.

Ці реакційні погляди Франко гостро висміяв у сатиричному вірші «Меморандум будяків».

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 105-107).

Do Józi D[zwonkowskiej]. Вперше надруковано у кн.: «Літературна спадщина. Т. І. Іван Франко», с. 28-29.

Подається за автографом (ф. 3, № 232, с. 121).

Дзвонковська Юзя - знайома поета.

1 ... 45 46 47 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.» жанру - 💙 Класика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."