Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898)" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 57
Перейти на сторінку:
class="p1" style=""> 

1884

 

В XXIII-ті роковини смерті Тараса Шевченка. Вперше надруковано 1884 р. окремою листівкою, що зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР в бібліотеці І. Франка, № 1250, 65-66 арк.

Подається за першодруком.

Могила Тарасова. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 5, с. 1, за підписом Живий.

Подається за першодруком.

«Тобі, що власною рукою…». Вперше надруковано в газеті «Назустріч», 1936, № 10, с. 3.

Подається за автографом (ф. 3, № 313). Вірш написаний на звороті титульного листка книжки «Іван Франко. Жіноча неволя в руських піснях народних» (Львів, 1883).

«Назустріч» - літературна газета, орган українських націоналістів. Виходила у Львові в 1934-1938 рр.

Не без але. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», 1925, № 5, с. 4.

Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 113), під заголовком «16 марта», та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 125). Автографи мають неістотні розходження в тексті. Зокрема четвертий рядок першої строфи в автографі № 193 читається так:

 

Вчути той голос, звучний, як струна.

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Перша вчителька. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Глобус», 1926, № 14, с. 296. Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 194, с. 7, з кінця зошита), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 131). Автографи мають деякі розходження в тексті. Зокрема в ранньому автографі відсутні два перших рядки другої строфи, два останніх рядки читаються так:

 

І в доброму порівно, як і в злому,

Учителькою мужеві була.

 

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Казка для молодих директорів банкових. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 18, с. 2.

Подається за першодруком.

Газеля. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», 1925, № 5, с. 4.

Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 194, с. 8), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 133). Тексти автографів ідентичні.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

В річницю. Вперше надруковано М. Возняком у журн. «Світ», 1926, № 11-12, с. 4.

Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 194, с. 23-24), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 137). Автографи мають неістотні розходження.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Амврозію Яновському. Вперше надруковано у журн. «Нове зеркало», 1884, № 6, с. 3, під псевдонімом Живий (у несконфіскованому номері). У сконфіскованому номері журналу вірш надруковано на с. 4.

Подається за першодруком.

Яновський Амврозій (1810-1884) - педагог і громадський діяч ліберально-буржуазного напряму.

«Новому проломові» в альбом. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, с. 2, під псевдонімом Мирон.***

Подається за першодруком

«Новий пролом» - журнал реакційного напряму, виходив у Львові у 1883-1887 рр. як продовження «Пролому».

Праведні й неправедні. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, с. 1, під заголовком «Перший псалом» («Сучасна парафраза»), під псевдонімом Не-Давид.

Збереглися два автографи - ранній (ф. 3, № 193, с. 50-51, з кінця зошита), без заголовка, та останніх років життя поета (ф. 3, № 232, с. 143). Автографи мають деякі розходження в тексті. Для порівняння наводимо два рядки останньої строфи автографа № 193:

 

І щезне пам’ять їх, замре їх слід,

Розслизнесь вся їх коромола хитра.

 

Неістотні розходження є і в інших рядках.

Подається за автографом (ф. 3, № 232).

Калінка Валеріан (1826-1886) - польський буржуазний історик, відомий реакційними заходами по заснуванню колегіумів для української молоді в Галичині з метою виховання в неї почуття відданості польській шляхті та навернення її до католицької віри. Франко гостро критикував ці його заходи.

Сильвестр - Сембратович Сильвестр (1836-1898), професор догматики Львівського університету, з 1885 р.- греко-католицький митрополит, з 1895 р.- кардинал, організатор реакційного видання «Рускій Сіон».

Клим - Сарницький Климент (1832-1909), реакційний церковний діяч, протоігумен, професор богослов’я і східних мов Львівського університету.

Нагірний Василь (1847-1921) - галицький дрібнобуржуазний діяч, один з організаторів торговельно-економічних товариств. Архітектор.

«Зеркало» - сатирично-гумористичний журнал ліберально-буржуазного напряму, виходив у Львові з 1882 по 1893 р., з липня 1883 р. під назвою «Нове зеркало».

«Рускій Сіон» - клерикальний журнал, виходив у Львові у 1871-1883 рр.

Матиці - культурно-освітні товариства у південних і західних слов’янських країнах, які у XIX - на початку XX ст. відіграли позитивну роль у розвитку національної культури, зокрема у вивченні історії, фольклору та етнографії. За своїм складом матиці були неоднакові, в них точилася боротьба між прогресивними і консервативними силами.

У 1848 р. у Львові була заснована Галицько-руська матиця, яка займалася видавничою діяльністю. До її складу входила частина галицької інтелігенції, зокрема уніатського духівництва, що підтримувала реакційну політику цісарського уряду.

Головна руська рада - політична організація української буржуазної інтелігенції та верхівки уніатського духівництва Західної України проавстрійського напряму (1848-1881). Головну руську раду називали ще Руською радою головною, Руською народною радою, Народною радою.

Народний дім - культурно-освітній осередок, який 1849 р. відкрила у Львові Головна руська рада. У діяльності цього закладу брала участь галицька буржуазна інтелігенція. У 60-ті роки опинився в руках «москвофілів».

«Діло» - газета ліберально-буржуазного напряму, згодом буржуазно-соціалістична. Виходила у Львові з 1880 р. до 1939 р.

«Ставропігійське братство» - релігійно-національна організація українських міщан у Галичині, заснована у Львові в XV ст. Братство мало школи, сприяло книгодрукуванню та розвиткові культури. Воно вело боротьбу проти національно-релігійного гніту з

1 ... 46 47 48 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я.» жанру - 💙 Класика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Поезії, що не ввійшли до збірок (1875-1898), Франко І. Я."