Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Наречена для дракона, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для дракона, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для дракона" автора Марія Люта. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 94
Перейти на сторінку:
Глава 14.2

Бекка розштовхала мене о сьомій тридцять ранку, так що я навіть поснідати не встигла як слід. Тільки одягла форму, як у кімнаті нізвідки з'явився Габріель.

 

- Проклятий Урх, та я так вас колись точно приб'ю! - скипіла Ребекка, погасивши вже готовий злетіти фаєрбол. Потім сусідка згадала, з ким говорить, і понизила голос. - Вибачте, Ректор Габріель. Але у нас є двері, в які можна стукати.

 

Я ж пирснула від сміху: дивно, але настрій сьогодні був добрим і втоми після безсонної ночі майже не відчувалося. Та й лорда Габріеля я була рада бачити, вчорашня образа  геть притупилась.  Окрім того, поява чоловіка для мене цього разу вже не була несподіваною, тому що я вловила слабке хвилювання простору, що передувало йому.

 

- Вибачте, містрес, - вимовив Габріель дуже серйозно. - Але якщо я перед кожним заняттям Анни проходитиму через весь гуртожиток, то, боюся, незабаром поповзуть чутки. А відвідувати тренування самостійно, схоже, ваша сусідка не здатна.

- Так у розкладі ж не вказана аудиторія, - я це пам'ятала точно.

 

- Ходімо, Анно, - Габріель наблизився до мене і переплів наші пальці. Простір навколо нас переломився, кімната стиснулася, тільки замість знайомого полігону ми опинилися... Я озирнулася довкола: трохи здичілий сад, вкритий листям ставок в очеретах, вдалині виднівся будинок, що нагадував невеликий замок. Дуже красиво. Але неймовірно самотньо і якось тужливо. У всьому відчувалися покинутість та занедбаність.

 

- Де ми?

Габріель глянув на мене і вже ось-ось наважився щось сказати, але різко розвернувся і підібгав губи. Нарешті кинув сухо:

- На місці нашого заняття, адептко, - Габріель витяг з піхв меч. - Ви взяли кинджал? Захищайтесь будь-яким способом!

 

- Ви атакуватимете мечем!? Справжнім? Не магією!? - здивувалася я.

Замість відповіді Ректор зробив випад і я ледь ухилилася від меча, що просвистів за сантиметр від мого боку. Мене пройняло холодним потом і я мало не впала в ступор - ще  б трохи і мене розрізало б як вірмську ковбаску!

 

- Не спи!

На мене знов летів меч. Я так зосередилася на зброї, що зовсім не помітила, як Габріель злегка штовхнув мене в плече іншою рукою. Удар був зовсім несильним, але чоловік уловив момент, коли я переступала з ноги на ногу, і я втратила рівновагу. Тієї ж миті мені в груди уткнулося вістря меча. Ну як вістря - Габріель сам же виставив переді мною магічний щит, так що клинок до мене не доторкнувся, але тупий удар я все ж таки відчула. Напевно, тепер з'явиться синець. Ось тільки побідкатись мені не дали.

 

- Ворушись, Анно! - гаркнув Габріель.

Ах так, значить! Сказав захищатися будь-яким способом! Ну зараз я йому покажу! Ось тільки дав би мені хоч три секунди підготуватися... Ректор, звичайно, чекати не збирався, хоч я й розуміла, що він не використовує і десятої частини своєї можливої ​​швидкості атаки... І все-таки мені вона здавалася блискавичною!

 

Я пружно відскочила назад, розриваючи дистанцію. Ось тільки чоловікові вдалося одним підступом знову опинитися на відстані удару.

- Ти не заєць, далеко не заскочиш! Роби навпаки. Твій кинджал короткий - не бійся підходити впритул!

 

Гаразд, спробую. Ще б примудритися цей кинджал дістати з черевика.

Від наступної атаки я не тікала, а скористалася порадою Габріеля і зробила крок назустріч мечу,  і в останню мить крутнулася вліво, при цьому трохи незграбно штовхнула супротивника в бік ліктем і підсіла - пропускаючи над головою клинок і витягаючи свій кинджал.

 

"Молодчинка!" - почула я, але відволікатися на похвалу не стала. Я спритно підвелася і опинилася за спиною Габріеля. Занесла кинджал для удару і... застигла. І відразу ж відчула холодний дотик меча до свого горла.

- Не сумнівайся, Анно. Підняла зброю – так бий!

 

- Я не можу вдарити в спину... - а потім додала ледве чутно, - тебе.

 

Габріель підійшов до мене впритул і великим пальцем, дуже ніжно, провів від вилиці до підборіддя. Потім різко опустив руку і відійшов від мене, спрямувавши погляд в далечінь.

- Той, хто зробив мені ту рану на спині – мертвий. А я живий. Бо він сумнівався.

 

- Не він - вона... То була жінка! - Видихнула я, вражена своєю здогадкою. Звісно! Адже кинджал ідеально лягає в мою руку, він зроблений спеціально під невелику долоню. Як я раніше про це не подумала!

 

- Так, - Габріель продовжував дивитися повз сірі стіни замку. - Її підіслали до мене і їй вдалося втертись мені в довіру. На це пішов майже рік, але вона вміла чекати.

- Ти кохав її? - затамувавши подих, запитала я.

– Ні. Інакше я був би зараз мертвий, - ректор Королівської академії магії різко повернувся до мене. - Продовжимо.

- Давай я подивлюся рану, - попросила я, проігнорувавши наставлений на мене меч.

– Ні, – твердо.

- Але чому!?

- Ще зарано.

- Рано!? Але ж це не плід маруанської сливи, щоб зріти чотири роки!

- Захищайтесь, адептко! І використовуй свої переваги.

- Які у мене перед вами переваги!? Я не воїтелька!  - обурилася я. Про що він взагалі каже? Як я можу йому протистояти!?

- Ось і використовуй це! - Ректор опустив меч і підморгнув мені. Я здивовано моргнула: тік у нього нервовий, чи що? Але ні, Габріель справді усміхався, та так щиро, що я не змогла стримати усмішки у відповідь. - На першому занятті з ББП ти чудово цим скористалася. Я навіть не чекав від тебе такого!

 

І не встигла я як слід насолодитися усмішкою Габріеля - а я справді насолоджувалася, адже вона змінила його! - як чоловік знову став серйозним та зосередженим:

- Ти слабка у фізичному та магічному планах, але в тебе багато переваг. Не відкидай їх бездумно. Від жінки в бою не чекають багато. Прикидайся слабкою, але будь рішучою. Не можеш бути сильною – будь швидкою. Ти досить спритна, щоб уникати більшості ударів, а не відбивати їх. Хитри, будь несподіваною. І якщо це треба для твого виживання – бий у спину, тільки не сумнівайся. Чіпляйся за життя і використовуй для цього будь-які можливості.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 46 47 48 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для дракона, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для дракона, Марія Люта"