Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Українець і Москвин: дві протилежності 📚 - Українською

Читати книгу - "Українець і Москвин: дві протилежності"

333
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українець і Москвин: дві протилежності" автора Павло Штепа. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 46 47 48 ... 249
Перейти на сторінку:
понадпересічних людей). Що гірше! Вони зайняли місця геніїв. Америка (ЗСА) стала нацією пересічностей, нацією мірнот. І не могла не стати, бо ж «еліта нації — творець її культури, щоб мати силу творити, мусить мати глибокі корені в рідному чорноземі, в рідному духово і кровно народі. А чорнозем (фізичний і духовий) твориться з трупів мільйонів істот, що народилися, виросли на тій землі протягом довгих, дуже довгих поколінь. Америка (і Московщина) народилися щойно недавно — вже в історичні часи — і не мали ще часу наскладати навіть тоненького шару свого власного «чорнозему». Звідси і безплідність американської (і московської) творчої наукової і політичної думки. Звідси і брак дійсно великих у них тепер постатей.

Повторім вже сказане поперед. Коли англо–сакську кров і культуру залило море всіх рас і всіх культур, включно з чорною, жовтою семітською, коли утворилася нестравна саламаха часто протилежних культурних первнів, коли та саламаха на місце старих англійських пуританів з їхньою культурою, поставила Голівуд з його культурою муринських джазів і танців — тоді англо–сакський творчий рух піонерів і перших колонізаторів Америки здеґенерував на позем плебсу. Сучасні американці не мають вже духової сили видати Вашинґтонів, Франклінів, Джеферсонів, Лінкольнів. Гірше того сучасні американці повторюють, як папуга, заповіти тих Великих Американців, але цілком не відчувають їхнього ДУХА. Ще гірше, той дух став їм цілком ЧУЖИЙ. Називайте, яким хочете, ім’ям той дух, яким були надхнені батьки американської свободи, але ніхто і ніколи не назве його плебейським. А саме плебейські смаки, плебейський дух ПРОСЯК ТЕПЕР ВСЕ ЖИТТЯ американців. Плебейський же «дух» може лише смердіти, а ніколи творити.

Америка (ЗСА) — провідник світу? Технічний — може. Духовий — НІКОЛИ! Ми є наочними свідками спроб американців перебрати провід у світі. Ті спроби стали посміховиськом і карикатурою в міжнародних колах, а нас, українців, коштують мільйони трупів наших дітей, жінок, чоловіків, і вони можуть коштувати цілий світ більших мільйонів трупів, а може, і знищення нашої планети.

Духовим провідником світу може, має силу бути лише та еліта, що орґанічно виросла на культурному ґрунті, що його творив її власний нарід протягом довгих, довгих тисячоліть.

Одним з таких небагатьох народів є нарід УКРАЇНСЬКИЙ.

Ось яку величезну, навіть ВИРІШАЛЬНУ роль грають у житті і долі нації біологічні чинники.

XII

КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Плівка культури на сучасній

цивілізованій людині є дуже,

дуже тоненька.

М. Wright

З наведених поперед прикладів бачимо, що людина дістає від батьків їхні добрі і лихі властивості. На прикладі Америки бачимо, що перевага негативних властивостей може привести націю до катастрофи. Але ж людина є «цар природи». Могутній людський розум запряг сили природи на службу людині. Людський розум знайшов способи бачити невидиме, чути нечутне, міряти незміриме, творити неіснуюче і вже ніби підходить до розгадки Великої Тайни — тайни зародження життя. Прийде час, і людський розум створить в лабораторії живу істоту. Нема межі для людського розуму. Отже, людський розум знайде і способи керувати законами спадковости та спрямовувати розвиток людини в бажаний людям напрям. Так думають численні нині представники всіх відтінків матеріялістичної філософії. І не лише думають, але й шукають способів — випробовують свої теорії на 200 мільйонах не лабораторних звіряток, а «щасливих громадян» СССР.

Так! Людський розум є величезна сила. Людський розум змінив світ до невпізнання. Але ЯКИЙ світ? Змінив світ фізичний, матеріяльний. А духовий? Проф. М. Райт каже: «фарба культури на цивілізованій людині є дуже і дуже тоненька. Сучасна цивілізована людина керується чуттям, а не розумом, і ці умотивовані її розумом почуття є ті самісінькі, які були і десять тисяч років тому, вони є ті самі і в африканського дикуна і в європейського доктора філософії» (М. Wright. «Getting Along With the People»). Це є глибока правда. Остання війна відкрила наші очі на цю правду і захитала нашу віру в людський поступ. Як би ні? Та то ж не дикі москвини, але високоцивілізований європейський нарід, що дав людству великих філософів, науковців, письменників, композиторів, жадібно впився людською кров’ю ПОДОЛАНИХ, беззахисних жертв при першій же нагоді, як тільки влада дозволила. Впився точнісінько так, як їхні предки 2000 років тому. Безоглядна жорстокість — це національна властивість старих германців (див.: Tacitus. «Germania»), властивість, тимчасово притамана цивілізацією, ожила і вибухла повною силою за першої ж нагоди в 1939–45 pp. Вийшло назверх те, що було заховане глибоко в генах, чи, просто кажучи, — в крові.

Прихильники матеріялістичних доктрин кажуть: Але ж людський розум виплекав нові породи і раси тварин і рослин, породи, цілком не подібні на своїх предків. Напр., манюсінька кімнатна собачка і вдесятеро за неї більший пес сен–бернарської породи походять від тих самих прапредків. Адже ж були часи, коли люди насолоджувалися кров’ю, муками, смертю людей, як, напр., у Римському колізеї, коли випускали голодних левів на беззахисних людей, але тепер нащадки тих людей визнають і практикують християнські засади любови та допомоги іншим. Альтруїзм, хоч і не дуже поширений, проте існує у людей.

Так! Але треба пам’ятати, що: 1) виплекували сен–бернара чи карликувату собачку протягом більш як 100 генерацій, і то методично; 2) нічого нового не виплекано, лише збільшено, зменшено чи поліпшено ВЖЕ ІСНУЮЧІ (розмір у даному прикладі); 3) поліпшено чи замінено лише фізичні, а не духові властивості; теперішній пес не є лагідніший чи мудріший за свого предка з 200 років тому; 4) виплекані зміною зовнішніх обставин властивості не є стійкі; вони дуже легко втрачаються, коли повертаються старі обставини. Культурний пес, якщо родиться і виросте в лісі, далеко від людей, дичавіє вже в першому поколінні; яблунька дичавіє за 3–4 роки, якщо її не обрізати щороку. Вовк, народжений і виплеканий серед людей, і в десятому поколінні втече до лісу. «Капо» в німецьких концентраках був християнином з діда, прадіда і, мабуть, не один раз давав милостиню жебракові, проте він насолоджувався катуванням і муками в’язнів.

Масовість, величезна кількість прикладів бестіяльної жорстокости німців виключає пояснення, мовляв, то були винятки. Також годі пояснити німецьку жорстокість психозою війни. Кожний, хто працював наймитом у німецького селянина, посвідчить про безсердечність «бауера». Навіть серед американських фермерів, де життя вирівнює різниці національних поглядів, існує велика різниця щодо умов праці наймита. У фермера англо–сакського походження наймит вважається членом родини, і так з ним поводяться. У фермера німецького походження наймит вважається лише наймитом, і так з ним поводяться.

Англійці й американці також мали

1 ... 46 47 48 ... 249
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українець і Москвин: дві протилежності», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українець і Москвин: дві протилежності"