Читати книгу - "Знову "ми", Ліка Радош"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Тепер уже анітрохи не дивуюся, що саме з ним мені добре, що, тільки, він може викликати в мене такі почуття і емоції, що, тільки, з ним я відчуваю бажання. Можливо, я з тих людей, котрі знаходять собі пару один раз на все життя. І коли б Плутар, знову, не з'явився в моєму житті, то, цілком можливо, я доживала б його одна, із кішкою на руках. Хоча, я вже подумувала, що краще все ж завести собаку, надійніше, охорона, як-не-як.
В таксі їхали також мовчки, я продовжувала горнутись до чоловіка. А він не робив жодної спроби відсторонитись. Попробував би, тільки. В мовчанні вибрались з авто, мовчки піднялись по сходах до моєї квартири, мовчки зайшли. І так само мовчки почали цілуватися, тільки но, за нами зачинились двері.
Стас накинувся на мої губи так ніби я зараз втечу, притис мене міцно до себе. І коли, зрозумів, з моєї відповіді на поцілунок, що нікуди не дінусь, то уже постив руки у подорож по моєму тілу. Я від нього також не відставала. Не могла натішитись, що він мій, що зі мною, спочатку провела по короткому жорстокому волоссю, по міцній шиї, а потім вже і не пам'ятаю, як почала мацати плечі, руки, груди.
Стас підіймає мене, своїми діями змушує мене ногами обхопити його за талію, добре, що розпірка дозволяє зробити цей маневр, хоча, в даній ситуації, коли б плаття порвалось, я б і не помітила. Відчуваю, наскільки він близько і що моє бажання взаємне. Відривається на мить, щоб заглянути в мої очі. Киваю. Не знаю, що він міг побачити в тій повній темноті, що стояла в коридорі, але впевнено поніс мене у спальню. Коли акуратно, поклав мене на ліжко, в голові встигла промайнути, лиш одна думка, "Ну нарешті!".
Пробуджуюся з посмішкою на обличчі. Так, не хочеться підійматися з ліжка, провалялась би в ньому цілий день.
- Проснулась, соня? - як приємно чути цей голос зранку, тепер, точно знаю, що мені нічого не наснилося.
- М-м мм. Ще буду спати. - і справді, тепер, знаючи, що Плутар не сон і не міраж, можу, знову, відключити свій розум. І ще поспати. І залюбки роблю це.
- Та-а-ак. Мабуть, я вчора, таки, перестарався. - чую десь здалека, провалюючись у сон.
* * *
Стас
Прокидаюсь швидше за кохану. Дивлюсь на мою сплячу красуню. З підпухлими губами, почервонінням на щоках, після моїх поцілунків, скуйовдженим волоссям, та залишками вчорашнього макіяжу, і, чесно, не можу повірити у своє щастя. Я так скучив за цим, бачити Аліну такою, такою, якою не бачить її ніхто. Навіть самі близькі. Тільки я.
Глянув на годинник, ще тільки 8 година ранку. Після вчорашньої ночі, Аліна, якщо прокинеться до обіду буде дуже добре. Тож є час попіклуватися про наш сніданок та обід.
Приймаю швидко душ, та іду готувати нам каву. Не думаю, що Аліна прокинеться, щоб її випити, та на всяк випадок роблю і їй. Роблю замовлення в ресторані неподалік, з доставлянням на 12 год. Хоче не хоче, буду сплячу красуню будити, якщо не прокинеться до тієї години.
Повертаюсь до спальні з двома горнятками кави. Від цього моя дівчинка робить спроби прокинутись. Та успіхом вони не закінчились. Аліна, знову заснула, навіть, кількох слів не сказала.
Повертаюся у ліжко. На те вони і вихідні, щоб мати можливість повалятись, і нічого не робити.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знову "ми", Ліка Радош», після закриття браузера.