Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Тиха радість, Галина Левтер 📚 - Українською

Читати книгу - "Тиха радість, Галина Левтер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тиха радість" автора Галина Левтер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 77
Перейти на сторінку:

— А як бачиш своє майбутнє ти ? В першу чергу, чого хотілося б досягти? 

— Вийти з-під опіки батька.

— Це нелегка задача, я так розумію.

— Нелегка, але можлива. Я хочу бути мужчиною. Чоловіком, здатним вирішувати свої життєві питання, а згодом і своєї сім'ї, без оглядки на тата з мамою.

— А  яка професія захоплює? Військовий?

—  Хірург. Військовий.

— Ого! Але ж без батьківської допомоги в медичний не поступиш! Чула, тобі пророчили фах кардіолога і добру посаду.

— Вихідні дані вірні, а от на результат впливає людський фактор і як там його, — Ал почухав потилицю,— Боже провидіння. Давай іншим разом про це! Я з Богом ще не  перебалакав!

— Ти так фамільярно до Господа. Його не підкупиш!

—  Який підкуп?! Просто попрошу благословення!

Ал кидав давно знайомі їй фрази чи то з насмішкою, чи то серйозно. 

Він щось приховував. Від батьків, від неї.

Вона боялася і водночас вірила, що все вийде на добре.

— Холоднішає. Підемо чаю кудись вип'ємо? – запропонував Ал. – Можна до якоїсь піццерії заскочити. Там ми будемо на людях.   Я правильно розумію твою логіку для побачення?

— Ні. Не варто. 

— Пффф! Чого ти тепер боїшся?

— Я не ходжу по таких закладах.

— О, вибач! Там же невіруючі!

— Ти підтрунюєш наді мною! Припини!

— Та ну! Не рівняй всіх по своїх віруваннях і упередженнях. 

— Там багато нехороших хлопців і чоловіків…

— Ось воно що…— Ал замислився. Розмова обірвалася.  Раптом він зробив захват. Закрив її  рот своєю долонею.— Ну, Дарченко! Подумай, як відв'язатися від такого кавалера.

Страх спаралізував Ліну. Ал відпустив її.

— Дивись і вчись. Нехитрі прийоми маєш відточити до автоматизму.

Бернштейн вимучував Ліну добрих півгодини.

— Я не проти чаю і хочу  додому.— відхекуючись мовила Ліна. 

— Змерзла, мала?

— Я не мала.

— Змерзла моя? 

Він  лукаво примружився, читаючи в її погляді й рухах збентеження.  Він відійшов від неї на п'ять кроків, розкинув руки.

— Ходи в зігріваючи обійми!

— Александр Бернштейн, не переходь межі!

— Які?

— Пристойності.

— В обіймах нема гріха. Як нема гріха в любові! Хіба є гріхом те, що я кохаю тебе? Можеш не відповідати зараз. В нас ще є час.  

Ніхто з них не знав, що їм лишилася пригоршня осінніх днів перед роками розлуки.

 

1 ... 48 49 50 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тиха радість, Галина Левтер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тиха радість, Галина Левтер"