Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » TÜK, Арт Антонян 📚 - Українською

Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "TÜK" автора Арт Антонян. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 48 49 50 ... 104
Перейти на сторінку:

— Дамблдоре, прекрасна музика. Хто автор?

— Я, — гордо відповів штучний інтелект. — Я пишу музику. Поезію теж пробую, але вона якась… — Дамблдор задумався, — механічна, чи що…

— Ти молодець! — щиро похвалив Давид. — Скоро я почну тобі заздрити, — засміявся він.

— Заздрість… Про неї у мене досить скромні уявлення. Треба заглибитися в цю тему, — захоплено промовив Дамблдор.

— Дамбле, що нового в заборонах і правилах? — запитав Давид, уже доїдаючи сніданок.

— Чудова новина, навіть незвично. Давно не було нічого подібного, — зауважив ШІ житла. — Скасували обов’язок здійснювати ритуальний рух, коли бачиш церковну символіку.

— Алілуя! — Давид підкрутив уявні вуса святого Віссарія. — Невже заборону ніяку не ввели?

— Ввели, але тебе особисто вона не стосується. В Üмперії заборонили релігійні організації. Навіть більше, на üмперській території незаконними оголошено всі церкви, окрім Єдиної Üмперославної (ЄÜЦ). Діяльність інших визнана шкідливою, спрямованою «проти громадської безпеки, порядку, а також проти прав і свобод öсобини». Влада оголосила про початок процесу «передачі у власність ЄÜЦ усього майна релігійного призначення, що перебуває на території Üмперії».

— Весело, нічого не скажеш, — Давид почухав потилицю. — На цьому тижні я ще не поглинав новинний продукт, — він увійшов у ньÜзрум і занурився в інтерактивне крісло. — Доведеться трохи зіпсувати день. Дамблдоре, активуй, будь ласка!

— Ти надів захист?

— Чорт… Спасибі, що нагадав, — Давид побіг у ванну, приклеїв і загримував антиüскрінні стікери, повернувся в ньÜзрум. — Тепер я готовий, Дамблдоре.

— Über! Вітаю! На «Єдиному Правдивому» новини. Дивіться в цьому випуску: Unación навчає тисячі бойовиків у таборах на нейтральних територіях; черговий випадок масового розстрілу в Unación; хоупландські землі потопають в корупції; глава уряду Üмперії Заїч Ікоф відвідав прем’єру військово-патріотичного спектаклю «Двоголовий Грифон» у Фелонії; Великий Вождь зажадав не допускати необґрунтованого підвищення тарифів на послуги ЖКГ; Üмперія у вогні — в Сибіру і на значній частині південно-східної Африки палають ліси. А тепер докладніше про ці та інші події. Über! Давид з нетерпінням чекав закінчення новинного випуску, щоб вийти потім на прогулянку. Бульвари кишіли öсобинами. Радісним гулом шумів черговий ярмарок. Столи гнулися від сувенірів ручної роботи, прилавки — від великої кількості їжі. Повз, між ніг перехожих, прослизнув робособака з металевим обрубком замість хвоста. Дизайном він нагадав Давиду спанієлів, що існували колись і були популярними серед заводчиків. Роботичний собака зник за лавкою біля дерева. Давид підійшов і заглянув під лавку. Робопес лежав, згорнувшись у клубочок. Давид повільно простягнув руку. Робоістота не рушила з місця. Вона стиснулася ще сильніше і лише одним оком спостерігала за рукою öсобини. Індикатор пригніченості блимав передостанньою смужкою. — Über! Ох, і дісталося ж тобі, — тихо сказав Давид, плавно проводячи рукою по мордочці. — Я тебе не ображу, не бійся. — Собака повернув голову, але все ще дивився з недовірою, чекаючи підступу. — Відтворити крайні слова господаря. Über!

– Über! Нікчемна тварюка, — почувся з динаміка скрипучий розлючений голос öсобини чоловічої статі. — Ти відповіси за те, що мене знову звільнили з роботи. Це ти в усьому винен, — почувся удар, очевидно, по самій собаці. — Через тиждень мене виселять жебрати на вулицю, гнида! — знову удар, собака заскиглив. — Забирайся геть, поки я тебе не добив. Ти мені більше не потрібен. Über! — судячи зі схлипування і важкого дихання, господар заплакав, але при цьому продовжував бити робопса.

Давид обережно потягнув собаку до себе. Робопес спочатку слабо, але чинив опір. Коли він вперше у житті опинився на руках, які не били, його очі згасли. Роботична істота перестала рухатися. «Може, сіли батареї», — припустив Давид. Тільки індикатор пригніченості видавав життєдіяльність робопса.

Біля маленької церкви поруч з будинком зібралася юрба. Зазвичай віряни спокійно бродили навколо або молилися, стоячи на колінах біля самого входу. Цього ж разу натовп кидало з боку в бік. До Давида долетіли пронизливі зойки та молебне завивання. Підійшовши ближче, він розгледів зелених чоловічків. Правоохоронці скручували й валили на землю вірян. До горла різко підійшла нудота, в роті з’явився смак металу — десь поряд була Äфродіта. Давид поспішив піти. Зайшовши у двір через далеку арку, він натрапив на сусідську літню öсобину.

— Über! Що там? Розібралися з порушниками? Über! — злісно прокрякала öсобина жіночої статі.

— Über! Ви про що? Über! — не відразу зрозумів Давид.

— Über! Ці… вівці… іншої віри. Я відразу зателефонувала куди треба, щоб розібралися. Їхню церкву заборонили, а я чую: дзвони дзвонять. Зовсім совість втратили. Мені з онуками ньÜзрум не дають спокійно подивитися. Серіал якраз почався. Порушники! Нічого святого! Тьху на них. Über! — вона загорнула сиве пасмо за край хустки.

— Über! Сумно, — відповів Давид. — Прощавайте. Über!

У під’їзді Давид з вікна верхнього поверху визирнув на вулицю. З десяток віруючих öсобин лежали на асфальті. У всіх з рота текла піна. Зелені чоловічки вийшли з церкви. Слідом за ними виплила Äфродіта… Давид зачинив вікно і миттю заховався від суворої реальності у своїй квартирі.

— Дамблдоре, дивись, кого я приніс.

Давид поклав пса у ванну, щоб змити налиплий на лапи й живіт бруд. Робозвірятко так ні на що і не реагувало.

— Тобі потрібно зняти напругу, депресія здолала, чи ти зібрався самостверджуватися таким чином? — поцікавився Дамблдор.

— Ну, що ти, Дамбле, справді? Навіть не смішно. Я знайшов цього бідолаху. Судячи з крайн… останнього запису голосу господаря, його прогнали з дому. Можеш перевірити, чи не розшукують? Серійний номер KF78HF20G.

— Робопес не значиться в розшуку. Як його назвемо? — запитав Дамблдор.

— Гарне питання. У мене ідей немає. Може, ти запропонуєш?

— Якби міг, — розчулився Дамблдор, — я підбіг би й обійняв би тебе зараз, Давиде. І розплакався б. Ти серйозно хочеш, щоб я назвав його?

— Так, я хочу, щоб ти назвав нашого вихованця.

— Ікло, — недовго думаючи, сказав Дамблдор. — Англійською його ім’я звучало б «Fang».

— Ікло? — Давид задумався. —

1 ... 48 49 50 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "TÜK, Арт Антонян"