Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

— Правильно. Ну і що?! Нехай буде Ікло, — наполіг Дамблдор. — О, до речі, я шукав інші книжки. На жаль, не знайшов. Схоже, вони зовсім нещодавно підчистили те, що залишалося в мережі. Думаю, це пов’язано з арештом Джоан Роулінґ. Напевно, знайшлися öсобини, які запитували інформацію про неї та її творчість.

Давид переніс робопса, що не виказував ознак життя, до кімнати і пішов на кухню. Будинок наповнився ароматом свіжоспеченого яблучного пирога. Давид згадав мамин рецепт і вирішив побалувати себе. Коли десерт був готовий, він поклав на тарілку величенький шматок, умостився в ліжко, вибрав фільм із колекції улюбленого і збирався вже увімкнути проєктор, коли з-за спинки стільця, що стояв поряд, несміливо визирнула мордочка робопса.

— Ти прокинувся, — зрадів Давид.

Варто було йому зробити крок до робособаки, як той сховався, засунувши ніс під подушку, що лежала на стільці.

— Не бійся, я не буду на тебе кричати чи бити тебе, — Давид зупинився. — Коли захочеш, йди до мене.

Давид випив чай з пирогом. Десь на середині фільму щось легенько торкнулося його ноги. Ікло підійшов до ліжка. Грізне ім’я зовсім не відповідало заляканій істоті. Давид подався вперед. Робопес приліг на підлогу, вочевидь, в очікуванні лайки. Але замість того ласкаві руки підняли робособаку на ліжко. Роботваринка вильнула викривленим обрубком хвоста.

Після фільму Дамблдор вголос читав продовження книжки про маленького чарівника. Давид знову відчув себе дитиною. Він заснув, не випускаючи свого робовихованця з обіймів.

— Процеси, викликані впливом üСкрінів, поки що зворотні, приблизно в 97 % випадків, — Джо Амаре ділився з соратниками результатами досліджень. — Невтішна тенденція, правда, проглядається. Час реабілітації збільшується. Вважаю, коли зміни в організмі людини досягнуть критичної точки, повністю повернути назад процес, боюся, буде неможливо. У кращому випадку людина зможе відновити лише частину пам’яті. Однак ризик психічного розладу разом з деякими фізіологічними порушеннями стане неминучим. Страшно уявити насправді, що очікує нас у майбутньому. На цю мить популяція ще не сформована. Я б використовував слово «недоÖсобина», ніж «öсобина». Але вже не люди у звичайному розумінні. Якщо порівнювати з гусеницями, то зараз вони активно харчуються, точніше — їх відгодовують. Щойно гусениці наситяться, вони перетворяться на лялечок, образно кажучи, звичайно. І ось коли це станеться, шляху назад, на жаль, не буде. Я зрадію, звичайно, якщо майбутнє доведе мою неправоту. Сподіватимемося на це.

У підземеллі сердечників зібралася більша частина руху опору, який діяв у столиці. З кожною новою зустріччю завдання ставали чіткішими, відточувався план дій. При вдалому перебігу подій, після захоплення і встановлення контролю над Голкою планувалося вимкнути вежу, нейтралізувати її вплив на населення країни. Але перш ніж зробити це, сердечники збиралися показати üПопуляції правду про людину, розповісти про злочини влади проти свого ж народу.

— Мене турбує одне питання, — Давид підніс руку, коли мова зайшла про відеодокази. — На мінус п’ятому поверсі телеархіву кілька тисяч, а то й десятки тисяч плівок. На пошуки необхідних матеріалів піде багато часу. У телецентрі посилили заходи безпеки. Не уявляю, як я зможу довго перебувати внизу.

— З цього приводу в мене є ідея, — знову озвався Джо Амаре. — Лінія метрополітену, на якій ми зараз перебуваємо, проходить неподалік від телецентру. Під ним немає ні підземних річок, ні інших перешкод. Ми можемо зробити прохід. Необхідно встановити маячок на одній із зовнішніх стін мінус п’ятого поверху, щоб переконатися в цій можливості. Тоді ми прокладемо найкоротший шлях до архіву.

Джо Амаре любив жінок. І вони, крім хіба що Джаззі, відповідали йому взаємністю. Одягнений завжди з голочки: класичні силуети, ідеально пошитий по ньому костюм. Щоранку Джо укладав волосся гелем, акуратно зачісуючи його назад. На носі — окуляри в тонкій елегантній оправі. Вчений думав і говорив про жінок завжди, коли не говорив про свою роботу, про досягнення колег або про загадки природи. Народився він у північній частині колишньої Італії, теперішній Італійській провінції Üмперії.

Геній у лавах руху опору Джо Амаре і світило üмперського наукового світу Микола Содрогалов колись разом вчилися в університеті. З першого дня знайомства вони стали головними конкурентами. Від часу навчання намагалися обійти один одного. Поки умови й правила гри були рівними, вчені більш-менш ішли в ногу. Однак Содрогалов підписав контракт з державним дослідним інститутом і відкрито виступив на підтримку нової влади. Потім повністю присвятив себе оборонній промисловості, отримав доступ до секретних держпроєктів, пізніше очолив їх. До того ж став головним ідеологом еволюції üПопуляції. Саме з його подачі ЗМІ Üмперії вперше заговорили про öсобин. Почесного üмперського вченого постійно показували по üСкріні в товаристві представників урядущої верхівки, кілька разів навіть у компанії самого Великого.

А Джо Амаре все менше і менше друкували, майже не запрошували на конференції, потім взагалі забули. Наукові кола Üмперії не просто не визнавали його — для них öсобини з таким ім’ям і в споминах не існувало. Джо був у розпачі, коли в країні заборонили вільних вчених, художників, письменників та інших представників інтелектуальної та творчої еліти. Амаре не міг жити без науки так само, як без жінок, тому, не роздумуючи, пішов у підпілля. Сердечники без особливих зусиль завербували геніального вченого і надали всі можливі ресурси для досліджень, облаштувавши спеціально для нього цілу лабораторію в підземеллі.

Джо й мешкав у штабі сердечників, піднімаючись назовні суто заради побачень і прогулянок з дівчатами.

Прихильниць у нього було чимало як серед сердечниць, так і серед öсобин, які, звичайно ж, не відали про його професійну діяльність. Але найбільше Амаре мріяв підкорити ту, яка не звертала на нього жодної уваги. Джаззі вміла поставити на місце однією фразою, а то і виразом обличчя. Джо дозволяв собі обманюватися і вважав її неприступність своєрідним фліртом. Аж дуже йому хотілося вірити.

Останнім часом однорука співачка уникала взагалі будь-якого спілкування, вступаючи в контакт з людьми лише за крайньої потреби. Ось як тепер, на загальних зборах. Тільки вони закінчилися, Джаззі пішла першою. Джо провів її пожадливим поглядом. Він ніколи не приховував своїх почуттів.

— Що, назріває драма? — запитав Давид, простеживши за поглядом Амаре.

— Ні, — знову завівся учений, — вона просто продовжує грати.