Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Сфера води, Mr Simon 📚 - Українською

Читати книгу - "Сфера води, Mr Simon"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сфера води" автора Mr Simon. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50
Перейти на сторінку:

Русалка на мить завмерла. Її зіниці розширилися, наче вона пробувала прогнати через свій міфічний мозок ідею, що не всі двоногі — монстри.

— Але... ви ж свідомо використали магію, — вона вказала на мою кишеню, де перлина почала дзижчати, як розгнівана бджола. — Хауки теж так роблять. Вони беруть нашу пісню і... переробляють.

— О, ні-ні, — Даневір підійшов до краю плоту, його тінь лягла на воду у формі ієрогліфа. — Ми не переробляємо. Ми... е... надихаємось. Як артисти. Ось Саймон, наприклад, надихнувся твоїм співом і створив щось нове. Це ж не злочин?

— Це було страшно, — чесно сказав я. — Але ефективно.

Наїріс схвильовано закрутилася у воді, створюючи маленький вир:
— А якщо ти помилишся? Якщо твоя "натхненна" сила знову прорветься?

Перлина раптом вискочила з кишені і зависла в повітрі, видаючи звук, схожий на ремікс вчорашнього гроулінгу та рик чайки.

— Бачиш? — я показав на артефакт. — Вона вже трохи модерністка.

Даневір схопив перлину, немов це була граната:
— Він має рацію. Ти хочеш контролю — допоможи йому. Навчи своїй магії. Або... е... дай підручник.

Русалка здивовано моргнула. З її вій сипнули дрібні перли, які зникли у воді з плісь:
— Я... не вчитель. Я — голос глибин. Але... — Вона глянула на перлину, яка тепер грала тихо, наче соромлячись. — ...я можу показати. Один раз. Якщо він не з’їсть мене.

Я підвів руки, ніби здавався:
— Обіцяю, мої зуби — тільки для яблук та сарказму.

Вона простягла руку. З її долоні виросла куля з води, всередині якої танцювали ієрогліфи:
— Це — основа. Ритм припливів. Мелодія зірок у воді. Ти маєш почути...

Перлина раптом впала в кулю, і аудіо-сигнал моєї музики змішався з її нотами. Виникло щось на кшталт джазової звукової імпровізації між китом і вулканом.

— Чорт, — прошепотів Даневір. — Тепер у нас є дует.

А Наїріс усміхнулась. Вперше по-справжньому. І я зрозумів: найнебезпечніші речі завжди починаються з гарного звуку.

Наїріс підпливла ближче, її хвіст майже торкався плоту, залишаючи на воді сліди, схожі на питання зірок. Вона подивилася на нас так, ніби ми були двома краплями олії в її ідеальному океанічному супі.

— Ви... що робите тут? — спитала вона, і в її голосі промайнуло щось між допитом і допитливістю. — Люди не плавають так далеко. Окрім хауків. А ви... ви дивні.

Даневір, знов витер обличчя і промовив з важливим виглядом старого театрального актора:
— Ми — жертви трагікомедії під назвою «Життя». Дійство перше: морська битва. Двадцять п’ять гармат, триста п’ятдесят п’ятдесят п’ятеро кричащих матросів і один дуже незадоволений капітан, якому я випадково спалив карту скарбів.

— Він був полоненим, — додав я, намагаючись не згадувати, як сам опинився на тому кораблі. — Його мали продати в рабство за те, що він з народу який володіє магією, а ще був головою магічного захисту флоту.

— А ти? — Наїріс повернула до мене свої бездонні очі-пропасти.

— Я? О, я був... е... рабом. — Я зібрався з думками, намагаючись подати це як героїчну історію. — Мені доручили носити за капітаном його нову скрипку. Він був переконаний, що грає на ній, коли насправді це звучало, як кіт під час кастрації.

Даневір гмикнув:
— Рабство у нього тривало цілих чотири тижні. Він був прикутим до весла і не міг не те що співати, ходити по гребельній палубі було не можна.

— Це був творчий протест, — пояснив я. — Мистецтво вимагає жертв. Коли людину замикають проти її волі в обмеженому просторі, то воля і творчість можуть породити вибух в такому тісному просторі. Хоча, звісно, все було набагато прозаїчніше, корабель потрапив у шторм і розбився об якісь скелі. Мені вдалося врятуватися і врятувати непритомного Даневіра. Ми спорудили пліт з уламків і пливли на захід.

Русалка схвильовано сколихнула хвилі, немов уявляючи собі цей хаос:
— І як ви потрапили сюди?

— Буря, — ми з Даневіром сказали одночасно.

Він показав на мене, даючи слово. Я взяв глибокий вдих:
— Уявіть собі, що хтось взяв океан, перемішав його з оркестром, що грає на максимальній гучності, а потім вирішив проткнути його гігантською соломинкою. Ми опинилися в центрі цього коктейлю. Корабель тріснув, як горіх під каблуком велетня. А ми... — Я глянув на Даневіра, який робив вигляд, що витирає невидиму пляму з обличчя. — ...вижили тому, що я встиг схопити цього чарівника, перш ніж він потонув.

Наїріс слухала, її зіниці звужувалися й розширювалися, наче вона пробувала зібрати пазл з нашого божевілля.

— Отже... ви не хауки. Ви просто... невдахи?

— Невдахи зі стилем, — підтвердив Даневір, підкидаючи перлину з моїм гроулінгом, яку перед тим вихопив з повітря, і ловлячи її, як яблуко. — І магією. Особливо магією.

Русалка раптом засміялась. Її сміх був схожий на дзвін крижаних кубиків у келиху:
— Ви смішні. Наче дві чайки, які навчились ходити. Але... — Вона пірнула, з’явившись з іншого боку плоту. — ...вам пощастило. Бо якби вас знайшли справжні хауки...

— Нас би з’їли? — припустив я. — Чи перетворили на прикраси?

— Гірше. Вони б змусили вас слухати їхню музику.

Ми з Даневіром переглянулись. Він першим порушив тишу:
— Думаю, ми краще попливемо. Поки ця перлина не вирішила влаштувати нам акустичний апокаліпсис вдруге.

Наїріс жестом зупинила нас, і хвилі раптом застигли:
— Я проведу вас. Щоб хауки не помітили. Але... — Вона глянула на мою кишеню, де тепер лежала перлина, я її вчасно вхопив в повітрі, бо думав, що так дуже легко її втратити і вона може потрапити бозна до яких рук — ...вам треба навчитись чути океан. Інакше він проковтне вас, перш ніж ви це зрозумієте. Ви маєте піти зі мною в наш світ.

— Чути океан? — я підняв брови. — Я зараз чую, як він плеще про те, що я дурень.

1 ... 49 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сфера води, Mr Simon», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Сфера води, Mr Simon» жанру - 💙 Бойове фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Сфера води, Mr Simon"