Читати книгу - "Дожени або зникни, Наталі Саксаганська"

Абияк досидівши лекції, він поїхав додому лише для того, щоб переодягнутися в більш зручний одяг. Він знав, що батько зараз в офісі, мама - лікар, тому її теж майже не бувало вдома.

Він відразу кинувся до холодильника,  їжу з буфету він терпіти не міг. А вдома завжди було щось смачненьке. Тим паче вчора він не вечеряв. Дістав з холодильника лазанью, знайшов лимонад. Спустився до себе на поверх.

Для фону увімкнув телик і відразу вимкнув, бо потрапив на рекламу татуся, де він пафосно розхвалював новий житловий комплекс.

Апетит пропав миттєво. Він відставив тарілки, почав збиратися. Перевдягнувся, зняв зі стіни електрогітару. Швидкими та впевненими рухами пройшовся по струнах. Він уважно дивився на гриф, підбираючи ідеальний звук, злегка нахилився вперед, рухаючись в такт музиці. В такі моменти він міг забути про все на світі. 

«Так, це воно». На мить зупинився, щоб записати акорди. Поліз до шухляди, шукаючи аркуш, та наткнувся на вчорашній щоденник. 

«Можливо, це було не правильно читати чиїсь особисті думки, але ж він не вкрав його, а знайшов.  Отже, можна. Хто може йому заборонить?» Цікавість взяла гору, і він відкрив ту сторінку на якій зупинився раніше. 

Привіт, щоденнику! 

Сьогодні посварилася з  Ніком, він дратує мене до нестями. Говорить, що любить і все розуміє. Але по факту все навпаки.

Раніше ми часто зустрічались. Ходили на вечірки, відривалися. Але зараз я не можу.  Мені важко вдавати з себе, що все добре. Коли не фіга не добре. Він натякав, що пройшло вже майже пів року після смерті мами, і вже можна повертатися до колишнього життя. Але він не розуміє, що колишнього життя в мене вже немає, його в мене забрали. 

Сьогодні дізналась, що Нікіту бачили в клубі разом з якоюсь білявкою. Та він запевняє, що все це брехня. Водночас звинувачує мене, що я мало приділяю йому часу.

Позитивне: приходила  Дінка. Ми їли морозиво, дивилися фільм. Майже не розмовляли, але я відчувала її підтримку.