Читати книгу - "Небесна заступниця, Коваленко Надія"

Саме в березні був сотворений світ, зацвіли і зародили дерева і плодоносили б завжди, аби гріх не змінив природу.

Марія весь час вправлялась у доброчесності, молилась до Бога і пам'ятала кожну хвилину про те, що носить Божого Сина. Тому і прийом їжі ставав молитовним актом, бо вона своєю поживою вигодовує Месію. їла дуже мало, віддавала перевагу овочам і рибі, не споживала м'яса, але тепер, знаючи , що їжа живить Богосина, ретельно вибирала найкращі плоди, щоб її син ріс дужим і міцним.

Душа дитинки Ісуса з першої миті створення відчула і розпізнала Бога в його сутності, усвідомила, що пресвяте тіло створене для страждань і Відкуплення, відразу пожертвувала себе Богові Отцю за людські гріхи, дякуючи Йому за ласки від себе й від імені всіх людей. Маленький Ісус пізнав невинність і святість своєї Матері і став молитись за неї і святого Йосифа, свого земного батька. Подячні молитви були достатні, щоб відкупити цілий світ. Якщо ми, невдячні, не вміємо віддати йому належне, як нашому Відкупителю, то хоч слухаймо його, як нашого Учителя, що дарує нам вічне життя і волю, як Провідника, що освічує нам шлях до щастя. Незабаром Діва Марія отримала нове видіння, що затвердило її в гідності і правах Божої Матері.

МАНДРІВКА ДО ЄЛИСАВЕТИ

У цей час Марія одержує Божий наказ освятити Предтечу, котрий був у лоні Єлисавети обплутаний путами первородного гріха. Марія поспішає виконати наказ, по суті це було єдиною метою подорожі до тітки Єлисавети, святої дружини Захарії, що мешкали в гірській місцевості у м. Оди, шлях до якого довжиною 125 км лежав через важкі гірські дороги. Свята Марія з Йосифом, що супроводжував дружину, вирушили в дорогу, яка тривала чотири дні. Звичайно, це було нелегко для тендітної Діви, тому Йосифдля полегшення подорожі дістав ослика. Свята Марія часто сходила на землю, щоб Йосиф міг трохи відпочити в сідлі, та він відмовлявся від цієї полегш!, тому подружжя часто йшли разом поруч з осликом, доки Йосифу знову вдавалось вмовити дружину сісти в сідло. Дорога була пустинна і важка, їх супроводили ангели, невидимі для Йосифа. Разом з ними Свята Марія співала подячних пісень Великому Богові, благословляючи гори і доли. Чисте серце Марії наповнювала гаряча подячна любов до Бога, а дружина в захопленні спостерігав за летом високого духу його Святої Марії. Часом вони любо розмовляли про Боже милосердя, спасіння душі і такі розмови обновляли їх, одухотворювали, наповнювали внутрішнім світлом.

Важка, виснажлива дорога нарешті скінчилась, вони відшукали гарний будиночок Єлисавети, що потопав у розкішному саду. Перед входом у садибу ріс могутній платан, кидаючи густу тінь, даруючи прохолоду. Чарівні троянди, духмяні квіти заполонили сад. Марія підійшла до воріт, назвала себе садівнику, що порався неподалік, та їх вже помітили, бо свята Єлисавета отримала видіння, вона вже бігла по сходах, радісно зустрічаючи дорогих гостей.

Святий Йосиф уклонився господарям із словами: "Нехай Господь буде з вами і наповнить ваші душі своєю ласкою". Марія приєдналася до привітання: ''Нехай Господь буде з тобою, моя дорога тета". Хоч Єлисавета була двоюрідною сестрою, значно старшою за Марію.

Слова Марії і звук її голосу наповнив Єлисавету Святим Духом, вона усвідомила найвищі тайни і святощі Господа. Так почав діяти Відкупитель, він покірно благав Небесного Отця за освячення прийдешнього Предтечі. Бог почув ці слова і дав дитині в лоні матері повний розум, просвітив Божественним світочем, щоб майбутній Предтеча підготувався до благословень, які мав дістати. Відразу був звільнений від первородного гріха, став обраним сином Бога, обдарований ласками Святого Духа. В ту ж мить дитина віддала хвалу Спасителю, якого побачила в лоні Марії, цей рух найщирішої радості відчула Марія, наповнилась Святим Духом. Єлисавета мовила: "Благословенна ти між жінками, благословен плід лона Твого! І звідкіля мені це, що прийшла до мене Мати мого Господа?! Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радості здригнулась в моїм лоні. Щаслива ти, що повірила, бо здійсниться сказане Тобі від Господа." Ці слова точно передав святий апостол Лука. (Лука 1,44)

Марія прославила Сотворителя: "Величає моя душа Господа, дух мій радіє в Богові, Спасителеві моїм. Бо Він зглянувся на покору слугині своєї, ось бо віднині ублажатимуть мене всі покоління..."

Свята Єлисавета побожно приймала своїх найдорожчих гостей. Віддала себе і свій дім у розпорядження Пресвітлої Марії, але та взяла для себе світличку і сама намагалася всіляко прислужитися Єлисаветі, шила для Предтечі сповивальники і покривала. Як не старалася Єлисавета та не могла перевершити в слугуванні і покорі Пречисту Діву. Тоді вона надолужила увагою і піклуванням про Йосифа, як майбутнього опікуна Спасителя. Через три дні Йосиф зібрався додому, бо мав там роботу і догляд за садибою. Він великодушно відмовився від частини прощальних дарів і відійшов із своїм осликом додому.

Захарія за цей час міг спілкуватися лише жестами у покаранні за сумніви. Коли архангел Гавриїл сповістив благу вість про народження сина, він засумнівався у можливості цього, за що отримав Боже покарання у втраті дару мови до часу народження сина, якого слід було назвать Йоаном.

НАРОДЖЕННЯ ПРЕДТЕЧІ

Прийшов день, коли зійшла Зоря, випереджаючи ясне Сонце народження Спасителя у світ увійшов Святий Йоан, Пророк Найвищого.

На прохання матері Свята Марія прийняла в свої руки новонароджене дитя і піднесла Богові Отцеві, як нову і милу Йому жертву, як перший плід Відкуплення і прочитала молитву: ''...Найвищий Господи і Отче святий і сильний! Прийми цю вранішню жертву і влий у цю дитину благословення Твого Святого Духа, щоб він міг бути вірним служителем для Тебе і Твого Єдинородного".

Зібрались найближчі до дому Захарії, щоб вибрати ім'я сину. Чільне місце зайняла Єлисавета, яка світилась неземним сяйвом, освічена Святим Духом. Захарія взяв табличку і написав: "Йоан його ім'я". В цю хвилину Марія вжила надану їй Богом владу над природою і наказала недузі відступити. Покарання за недовіру було знято, і Захарія заговорив.

У домі родичів Марія жила звичним життям. Опівночі піднімалась для молитви і роздумів над Божественними тайнами. Увесь час отримувала нові ласки, просвітлення, розради й опіку від Господа, мала видіння часом про сина, до якого відчувала надзвичайну ніжність, що поєднувалась із великою любов'ю до Бога, який щоденно кріпив її.

ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

Прийшов час Марії повертатись додому. Святий Йосиф повернувся за дружиною. Марія радісно привітала мужа та попросила вибачення, що не піклувалась про нього три місяці. Йосиф дуже тішився дивлячись на дружину. Захарія і Єлисавета розчулено прощалися з гостями, які змінили на благо мешканців дому, бо дім Захарії був освячений присутністю Пречистої Діви із Спасителем у її лоні. Особистий приклад, молитви і бесіди духовно підтримали їх, випрошені нею ласки і дари Всевишнього збагатили мешканців дому. Теплі благословення супроводжували подружжя в дорозі.

ТЕРЗАННЯ ИОСИФА

На п'ятому місяці Зачаття у лоні Пречистої Діви Йосиф зауважив її вагітність. Думка про її і його неславу, про те, що він мусить згідно закону видати невірну дружину для каменування, розривала гострим болем його серце. Він не смів нікому про це сказати, залишився наодинці із своїм горем. Вона була така ж скромна, лагідна, доброчесна, у своїй рідкісній чистоті і лагідності, покорі, але факти свідчать про те, що вона чекає дитину. Горе приголомшило Йосифа. Він перестав їсти, згорбився, в очах поселився пекучий смуток. Чому, чому? пекло його болюче питання вона приховує від мене причини свого стану? Тут є якась таїна, якої він не може збагнути. Свій біль і жаль він виливав у гарячій молитві до Найвищого Господа і Бога. Ледве стримував, все відкладав своє осудження, не здатний збагнути, що сталось. Душевні муки унеможливлювали життя, і визріла думка покинути Марію. Ангели намагалися заспокоїти, приносили тимчасове полегшення, переконуючи у всьому покластися на Бога.

Пресвята Марія бачила муки свого мужа, гаряче молилась до Бога, просила, щоб він відкрив Йосифу таємницю, але сказати правду не могла, бо не було на те волі Божої. Однієї ночі Йосиф почав збиратися відійти в пустиню і там провести залишок свого життя. Марія бачила все це внутрішнім зором і з гарячою молитвою звернулась до свого Пресвятого Сина, щоб утішив Йосифа та відкрив йому правду. На молитву відповів сам Господь, обіцяв пояснити Йосифу, дозволив розказати все мужу. Ці випробування були дані Йосифу для пізнання сили його духу перш, ніж великі тайни будуть довірені його опіці.

Не спить Йосиф в цю останню ніч у своєму домі, запакував одяг та інші речі у невеликий клунок з тим, щоб опівночі назавжди полишити рідні стіни. В гарячій молитві до Бога упав додолу на коліна, хотів частину грошей віднести до Єрусалимського храму, щоб Бог допоміг Марії, оборонив від лихих людей і порятував її від великого нещастя. Перед дорогою вирішив перепочити і непомітно задрімав, в цей час ангел уві сні повідомив йому правду. Святий Йосиф пробудився зі сну у тихій радості, переконаний, що його дружина є справжньою Матір'ю Бога. Упав ниць в гарячій подячній молитві, з палким жалем, що хотів покинути невинну дружину. Серце його відкрилось для нових діянь Святого Духа, покора заполонила все єство, він висповідав душу такими словами: "0, моя Небесна Дружино ... Як міг твій нікчемний раб засумніватися в Твоїй невірності?! Як міг попіл і порох будь-коли дозволити собі, щоб йому прислужувала Ти, що є Царицею Неба і Землі, Повелителькою Всесвіту? ... О, мій Господи і Боже, дай мені ласку і силу, щоб просити в неї прощення! І зворуш її серце до милосердя, щоб не погордила своїм засмученим рабом відповідно до його вини."

ЩАСЛИВЕ ПРОЗРІННЯ

Йосиф несміливо прочинив двері у світлицю дружини, впав перед нею на коліна і промовив болісні слова прощення, які краяли серце Марії. Чоловік клявся присвятити своє серце і життя для слугування і опіки, завершив свою палку промову словами: "Я не встану із колін, поки не дістану запевнення у Твоїй ласці, а ні не одержу Твого прощення, прихильності і благословення".