Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Даринка, Moon Grey 📚 - Українською

Читати книгу - "Даринка, Moon Grey"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Даринка" автора Moon Grey. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

Бо може бути зовні людина, маска професора, а нутро покидька.

Або зовні стара жінка, маска кролика, а нутро принцеси.

- Ого! Це що таке? - Здивувалась Даринка.

- Це ті, хто не вміють користуватись ні масками, ні ролями і не живуть власним життям, а лозунгами, чужою піснею, чужим життям. Такі ще й маніпулюють вдало. Бо інакше б не вижили. Але це не точно.

- Я не хочу, щоб мною маніпулювали.

- Але нехай все відбувається.

- Нехай. Бо це ж багато інших життів.

- І не тільки. В кожного життя є різні виміри.

Мала округлила очі:

- Варіанти?

- Авжеж.

- Пані Віро, а можна жити вічно?

- Нащо?

- Щоб спробувати всі варіанти життя.

- Мабуть можна.

- Ти знаєш як! - Ствердила Даринка і її очі аж заіскрились чарівним сяйвом.

- Мабуть. Всі це знають.

- Але не звертають увагу, так?

- Мабуть. - Віра клала стібок за стібком і дивилась на вишивку.

- Можете сказати мені?

Віра мовчала, збираючись з думками.

Мала спостерігала за голкою, терпляче чекаючи.

- Я напевне не знаю, але маю здогадку. - Почала Віра тихо. - Існує легенда про Чотирбоки.

Мала, що з першим словом лягла біля Віри, враз схопилась:

- Знаю! Там моя прабабуня мешкають!

- Але це не село. Це 4 боки душі людської.

- Сторони?

- Ні, боки. Бо це глибини, як сектор. Лівий бік людини, правий бік, передній бік, задній бік. І всі вони ще містять не лише вміст до центру, а й верх-низ. Можна перевертати та змінювати точку споглядання відносно самого себе.

Так от. Кожна сторона має свій панівний прояв. Вона відповідає періодам, датам. Вміщує ознаки планет, стихій, знаків зодіаку, сузір'їв.

- А хіба знаки це не сузір'я? - Здивувалась мала, дивлячись на Віру знизу вгору, зручно вмостившись знову.

- Ні. Бо то коло відліку для полегшення користування. А сузір'я, то історії навколо кола відліку. Одне, як наче орган серце, його стан. А друге як його робота. Там і походження, і завдання, і плани, і надії, і навіть результати є.

- А що ще в Чотирбоках?

- Ще там числа, руни, астрологія, астрономія, китайські знання, індійські, слов'янські...

- Ого!

- Ого. - Усміхнулась Віра і продовжила. - Кожен бік - це дитинство, юність, молодість та зрілість.

І ними всима слід користуватись. Дитинством - для здобуття інформації. Юністю- для пробування цієї інформації. Молодістю - для застосування цієї інформації. А зрілістю- для відтворення застосованого.

- А чому вмирають?

- Бо обмежують дитинство, втрачають юність, розкидаються молодістю і живуть тільки старістю.

- А зрілість?

- Зрілість і мені недоступна. Тільки старість. Зрілість- це вічний процес з отима всим іншими, вони переходять одне в одне, щоб була зрілість.

Якби тут був Космічний Вітер, він би сказав, що старість- це копіювання, а не відтворення того, що робилось молодістю. Я в молодості не зробила нічого, що могла б зараз відтворити. От і тому поки що тільки вчусь.

Віра показала вишите.

- Гарно. - Мала любувалась кольорами, що перебігали непомітно і формували надзвичайно живе листя. - Ви говорите, що переходять одне в одне, як кольори чи як оті інь-ян, що мама колись розказувала?

- Як кольори в дії, це сузір'я. Ти бачиш початок процесу, голку, нитку, тканину, виконавицю.  А інь-ян це знаки зодіаку. Чотири. Вони складають основу людини. До речі, інь-ян - це не коло і в нім поділ, крапки та чорне і біле. Це вже процес показано. А це початково і є Чотирбоки. Там все в їхнім вимірі має 4 боки.

Дівчинка замислилась, намагаючись уявити цей інь-ян з чотирьох сторін. Струснула нарешті голівкою і закотила очі під лоба:

- Ні. Складно уявити. А хто такий Космічний Вітер?

- Я й сама не знаю. Це був тільки сон.

- А ти зараз зверху жінка, маска дитини, а роль мами? Це може і є Чотирбоки?

- Ти ж три вказала.

- Тю, ви, пані Віро, такі чудні. Оберігати свою дитину в собі, маску, що ви носите від сторонніх- це і є четверте. А потім міняєте. Наприклад, маску молодої вдягнете, роль дитини, а зверху зріла чи ще якось і от всі вони, тобто ви самі себе бережете як юна тигриця.

Віра оторопіло дивилась кудись в простір.

Даринка сповзла з матрасу Віри. Поволі пішла на ліжко Лізи. Вклалась і мовила:

- Це не так швидко, як я сподівалась.

За ширмою давно сопіли в сні бабулі. Даринка дрімала. А Віра знов чудувалась . Колись вона бачила сон, в якому в неї дві доньки. І коли хтось їй привів другу, обличчя якої вона не бачила, той хтось мовив:

- Бережи її. Це Повня. Сіра. Ще не означена. Твоя друга донька.

Виявляється ця донька увесь час була поряд і вона її знала.

- Пані, Віро.

- Що?

- А якщо не забороняти війні відбуватися, то вона пройде повз?

- Напевне не знаю. Але то така сила, що твій дозвіл не змінить нічого, а ще й знести може, коли натрапить на твій камінь страху й перечепиться.

- Перечепиться,- засміялась тихо мала. - А що ж робити?

- Я знаю, що вона є. Це моя в цім відношенні робота- знати. Знаю, що це сильніше від мене. Але я не одна. Вивчаю, що я можу зробити для себе, щоб вижити і вберегтись від знищення. Адже це саме важливіше.

- А кого забрали, як Зіна говорить. Вони ще слабіші чи впустили війну, чи вона перечепилась? - Вже серйозно запитала Даринка.

- Ні, це сильні люди, яких сила змушує відчути свою силу і забезпечити відхід, щоб жити. Навчитись цьому.

- А якщо їх вб'ють, то вони не навчились?

- Вони не знають, що померли. І стають безсмертними воїнами. Є такий вимір, Вальгалла. Там продовжується навчання. Вони знову народжуються. Але вже знають, що життя буває інакшим. Не пам'ятають, але знають.

- А хто знав, що вмирає?

Віра враз побачила наче майнуло в складках штори обличчя Валерія. Вона аж схопилась, повернулась і  вся  напружилась. Але не побачила нічого.

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Даринка, Moon Grey», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Даринка, Moon Grey» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Даринка, Moon Grey"