Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Даринка, Moon Grey 📚 - Українською

Читати книгу - "Даринка, Moon Grey"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Даринка" автора Moon Grey. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

- Такі, - вона стримала голос, - такі бережуть нас далі. Навіть після смерті.

Запала тиша. Тільки сопіння трьох осіб.

Віра встала і пройшлась до вікна. Згорнула руками штору. Сльози котились і світ за вікном хитався, як в дощ.

- В мене буде доня, - почулось позаду, - я назву її як татка. Валерія.

 

Віра відійшла від вікна. Стала на коліна біля малої, що вже спала. Погладила легесенько її світле волосся:

- Авжеж, доню. Авжеж.

 

●●●

 

- Валєра, та ти ж не думаєш, що можеш звідси злинять?

Чоловік спокійно дивився на Смерть. Навколо були дивні стіни. З завислих куль, осколків, ще чогось. Ці предмети тримались ковзаючи. Проте годі було їх розірвати.

- Навіть не пробуй. Ти забутий. Не треба було лізти в це пекло.

Валерій глянув з-під лоба на Смерть:

- Я знаю, що мертвий. Як і вони, - кивнув він на ще багатьох.

- То чого ти досі світишся і всі вони життям. Всьо! Всьо! Занавіс! Давайте, киш-киш звідси. Я не можу вас повернути. Тіл нема.

- Я не все зробив на Землі.

- Так в чому проблема, давай, прийми, що ти вмер, а не "я знааааю"- артистично проспівала Смерть. - Давайте, приймайте!!!!- Гаркнула вона, що аж здригнулось межисвіття вимірів. - Мені прибирати пора!

- Ніт, - усміхнувся чоловік. - Почекаєш. Хлопці, співаємо далі! Раз- два!

 

Воїни, що були довкола засміялись і затягнули хором:

 

- "Не питайте, хлопці, чом я одинокий

Берегом так пізно мовчазний ходжу.

Там на тому боці загубив я спокій

І туди дороги я не знаходжу.

 

Та нехай сміється неспокійна річка,

Все одно на той бік я шлях свій знайду:

"Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,

Я до твого серця кладку прокладу."

 

- Та за шо...- Смерть поволоклась геть. Колись вона вже тут тримала живу особу. Мабуть її енергія цих тут тримає. - За шо це менііііііі....- завила вона зникаючи в інший вимір.

 

За нею потягнувся цепок, що заважав рухатись вільно. Усвідомлення і думка, що  робота не виконана тримала Смерть на цепу у власнім же її існуванні.

Виконати вона її не могла. Але і не здогадувалась, що можна відкласти, залишити, визнати, що не її то справа. Бути гнучкіше: домовитись з собою. Так ні. Стара як світ, консервативна до мізків кісток, вперта  вона не поступалась позицією.

А воїни робили своє. Будували план дій.

Кінець

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Даринка, Moon Grey», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Даринка, Moon Grey» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Даринка, Moon Grey"