Читати книгу - "Дволикий 4 (2х2), Марті"

СЦЕНА 32: "Гарві Дент знову в офісі" 

МІСЦЕ: Прокуратура Готема
ЧАС: Місяць після суду. День 

--- 

Кабінет Гарві. Світлий, чистий, усе в порядку. На столі нові справи. Гарві у костюмі, наче новий. Він підписує документи. Усмішка — стримана, контрольована. Він — знову прокурор. 

Хтось стукає. Заходить Джеймс Гордон. У нього втомлений, серйозний вираз обличчя. 

Гордон:
— Гарві. 

Гарві (піднімає очі, усміхається):
— Комісар. Чудово виглядаєш. Чим зобов’язаний? 

Гордон (повільно, сідає навпроти):
— Я слідкував за цією справою. Більше, ніж ти думаєш. 

Гарві (злегка знічується, але тримає холоднокровність):
— Якщо ти про Календарника — він мертвий. Суд усе вирішив. У мене більше немає чого приховувати. 

Гордон (холодно):
— Ти думаєш, я не бачив, як ти ходив на те місце знову?
— Ти думаєш, я не помітив, як ти знищив старі записи з лікарень, і як один старий лікар зник наступного дня? 

(Гарві стискає кулак, але мовчить.) 

Гордон (тихо):
— Я знаю, що ти зробив. Я не подав це до суду… бо іноді, щоб Готем не згорів, треба дати дияволу місце в системі.
(пауза)
Але я тебе не виправдовую. І не забуду. 

(Він встає.) 

Гордон:
— Пильнуй, Дент. Ти ще тримаєш баланс. Але ти вже ближче до краю, ніж сам думаєш. 

Він виходить. Гарві залишається на місці. Камера повільно наближається до його обличчя. Усмішка зникає. Вперше за місяць — у його погляді знову тінь. 

--- 

СЦЕНА 33: "Монолог в тіні" 

МІСЦЕ: Квартира Гарві. Ніч.
ЧАС: Після розмови з Гордоном 

--- 

Темна кімната. Вікно відчинене, дощ ллє по підвіконню. Гарві стоїть, дивиться на місто. На фоні ледве світиться неон — "Готем не спить". Камера повільно обертається навколо нього, коли звучить внутрішній монолог. 

Гарві (за кадром):
— Готем.
Місто, що кусає руку, яка його годує.
Місто, де добро — це тільки тиша перед черговим злочином.
Де правосуддя — карикатура, а закон — лотерея для тих, хто знає правила гри.
Я колись думав, що зможу його врятувати. 

(пауза) 

— Але Готем не просить порятунку.
Він шепоче, заманює, змушує тебе повірити, що ти робиш правильні речі...
а потім показує, що ти такий самий, як і всі.
Мерзотник. Вбивця. Лицемір. 

(пауза — в кімнаті ледь видно його обличчя, половина — в тіні) 

— Тут усе світле перетворюється на тінь.
Кожен герой — майбутній монстр.
Кожна жертва — потенційний кат.
Тут немає невинних. Тут є лише ті, кого ще не зламали. 

(він сідає, бере в руку монету, обертає її) 

— А я? Я залишився живим. Не тому, що заслужив.
А тому, що місто залишило мені роль.
І я її прийняв. 

(він підкидає монету, вона дзвенить — орел) 

— Але скільки ще разів монета впаде на цей бік? 

Камера віддаляється. Ми бачимо Гарві — як тінь серед неону. Готем за вікном пульсує хворим світлом. 

--- 

СЦЕНА 34: "Справедливість — це монета" 

МІСЦЕ: Даx багатоповерхівки в центрі Готема
ЧАС: Пізня ніч 

--- 

Гарві стоїть на краю даху. Нижче — місто, мокре від дощу, мерехтить поламаним світлом ліхтарів. Його пальто розвівається вітром. У руці — стара, обгоріла монета. 

Гарві (тихо, майже шепоче):
— Я давав присягу.
Боротись. Захищати. Вірити в закон.
А потім закон зламався... так само, як і я. 

Він стискає монету, і погляд його твердне. 

— Мене визнали невинним.
Але Готем знає правду.
Гордон — знає.
Я сам знаю. 

Він дивиться на небо, дощ падає на його обличчя, наче сльози самого міста. 

— Можливо, це і є справедливість.
Не суд. Не вирок.
А визнання. Останнє. І — остаточне. 

Він дивиться на монету, змахує її у повітря. Вона летить, блимає в повітрі... Гарві не дивиться, як вона впаде. Він стрибає. Тиша. 

Монета падає поруч на край даху. Камера повільно наближається до неї. Вгору — "решка". 

--- 

КАДР ЗНИЖУЄТЬСЯ — ТІЛО ГАРВІ ДЕНТА ЛЕЖИТЬ НА БРУКІВЦІ.
Навколо збираються люди. Поліцейські. Серед них — ГОРДОН. Він мовчки стоїть, знімає капелюх. 

Гордон (тихо):
— Місто завжди бере те, що хоче. Навіть тих, хто намагався його врятувати. 

--- 

Загасання. Кінець. Без сцени після титрів. Без другого шансу. Без героїзму. Лише Готем, що знову ковтає одного з найкращих. 

--- 

🔚 КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ ГАРВІ ДЕНТА.

Кінець