Читати книгу - "Дволикий 4 (2х2), Марті"

СЦЕНА 27: СУДОВА ЗАЛА. ГАРВІ ДЕНТ ПРОТИ ВСІЄЇ СИСТЕМИ 

МІСЦЕ: Зал суду. Повний прес, прокурори, свідки.
ЧАС: Ранок, перший день суду 

(Камера м’яко ковзає по залу. Усі на місцях. Гарві в костюмі в’язня, ланцюги на ногах. Його вигляд — не монстра, а зламаної, але зібраної людини. Холодний погляд, без посмішки. Його образ — нагадування, ким він був.) 

Суддя (сухо):
— Справа 8471. Держава проти Гарві Дента. Обвинувачення: умисне вбивство першого ступеня, приховування злочину, фальсифікація смерті. 

Прокурор (устає):
— Ми маємо докази, що обвинувачений вбив Рейчел Девіс у грудні вісім років тому.
Сліди шин, частки крові в багажнику його старого автомобіля, який дивом зберігся.
Покази анонімного джерела, яке вказало на місце поховання.
Голосове повідомлення, де він говорить про Рейчел — за день до її зникнення. 

Суддя (до Гарві):
— Як ви себе визнаєте? 

Гарві (піднімається повільно):
— Не винен. 

Суддя:
— Ваш адвокат? 

Гарві:
— Я захищатиму себе. 

(У залі легкий шум. Прокурори переглядаються. Гарві стоїть спокійно.) 

Прокурор (із глузливою посмішкою):
— Ви вважаєте себе кваліфікованим? Ви були в Аркгемі. 

Гарві (чітко):
— І навіть тоді вигравав справи. 

(Дехто в залі хмикає. Суддя стукає молотком.) 

--- 

ПІЗНІШЕ В СЦЕНІ – ПЕРШИЙ КРОК ЗАХИСТУ 

(Крос-фейд: Гарві вже на допиті.) 

Гарві (до присяжних):
— Я не вбивав її.
Я сам не пам’ятаю, що сталося тієї ночі — і не через провину. Через отруєння. Через маніпуляцію.
Хтось знав моє минуле… і використав його. 

Прокурор (випалює):
— Ви говорите про галюцинації, але, як показує експертиза, у вашій крові немає слідів жодної психотропної речовини! 

Гарві (дивиться на присяжних):
— А це не дивно? Бо саме про це мені сказав той, хто це все організував.
«Ліки не залишають слідів». Я не ховаюсь — я стою тут, щоб знайти правду. І довести, що вона не вбила мене. Її смерть — не на моїх руках. 

--- 

(Камера повільно від’їжджає. Гарві стоїть у центрі залу. Люди дивляться на нього, вже не як на монстра. Десь — з сумнівом. Десь — зі страхом. Десь — зі співчуттям.) 

--- 

СЦЕНА 28: ПАСТКА ДОКАЗІВ 

МІСЦЕ: Зал суду, коридори суду, поліцейська ділянка
ЧАС: Через декілька днів після початку процесу 

--- 

НАРРАТИВНИЙ МОНТАЖ
(Швидка послідовність сцен:) 

Суддя:
— Залучено ще три нових докази: відео з камер на околиці міста, де Гарві нібито закидає тіло в яму; і голосовий лист із зізнанням, знайдений на старому ноутбуці. 

Прокурор (самовдоволено):
— Ваша честь, ці докази непереконливо свідчать: Гарві Дент винен. 

Гарві (в залі очікування):
(Тримає в руках тіло зламаної монетки. Шепоче сам до себе)
— Це фальш. Це підстава. Я знаю, хто це зробив… але як це довести? 

--- 

СЦЕНА — ПОЛІЦІЙСЬКА ДІЛЯНКА 

(Детектив доповідає начальству.) 

Детектив:
— Особа, яка вивезла Гарві з Аркгема — психіатр Ліанна Блек. Її машина вибухнула через годину після того, як вона зникла з камер відеонагляду. 

— Також виявили, що хтось переслав файли з IP-адреси збанкрутілого психіатричного центру в Іст-Сайді. Там роками не було нікого… 

— Ми підозрюємо, що це той самий, хто організував втечу Гарві. 

--- 

ПЕРЕХІД У СУД: 

Суддя (до прокурора):
— Враховуючи підрив службової особи та можливе втручання третьої сторони, ми даємо слідству ще три дні для перевірки походження доказів. 

--- 

СЦЕНА — КАМЕРА ГАРВІ 

(Ніч. Гарві сам. Камера тримає тишу кілька секунд.) 

Гарві (пошепки):
— Ти граєш у гру… Але я пам’ятаю її правила краще, ніж ти. 

--- 

СЦЕНА 29: Погоня за Календарником 

МІСЦЕ: Занедбані доки Готема, ніч
ЧАС: Наступного вечора після засідання суду 

--- 

ВІДКРИВАЮЧА СЦЕНА: 

Гордон і група озброєних офіцерів пробираються між іржавими контейнерами. Похмуро, світить ліхтар, моросить дощ. По рації: 

Офіцер:
— Мета засічена в третьому ангарі. Він один. 

--- 

ВСЕРЕДИНІ АНГАРА 

Календарник, закривавлений, у масці, що тріснула навпіл. Тримає в руці ліхтар, блимає ним по темному залу. Його чутно задиханим. 

Календарник (до себе):
— Все йде як треба... Всі пазли на місці... 

Вибухає двері — вривається Гордон з командою. 

Гордон:
— Кинь все! Це кінець! 

Календарник кидається тікати крізь склад. Починається погоня, перестрілка між поліцейськими та Календарником, який хаотично стріляє з пістолета та кидає димові шашки. 

--- 

НА ВИХОДІ З АНГАРА 

Гордон наздоганяє його, Календарник добігає до краю пірсу. Його ранять у ногу — він падає на коліна. 

Гордон (на прицілі):
— Все. Кінець, Календарнику. 

Календарник (посміхаючись, задихається):
— Ти… ще не все знаєш… 

(Гляне прямо в очі Гордону, майже шепоче.)
— …Він убивця. 

Постріл. Гордон стріляє — Календарник падає. Поліцейські прибігають. 

Офіцер:
— Що він сказав?.. 

--- 

СЦЕНА 30: Вердикт — Гарві Дент не винен 

МІСЦЕ: Зала суду Готема
ЧАС: Ранок наступного дня після смерті Календарника 

--- 

СЦЕНА ПОЧИНАЄТЬСЯ: 

Судова зала гуде, присутні — журналісти, поліція, громадськість. Гарві в костюмі, але виглядає виснаженим. Поруч його адвокат. Прокурор лютує, але має зв’язані руки — головний свідок загинув. 

Суддя:
— Після аналізу наданих доказів, враховуючи нові обставини та загибель Джуліана Дея, відомого як "Календарник", суд... 

(Пауза. Напруження росте. Гарві дивиться прямо перед собою.) 

Суддя (голосно):
— …визнає Гарві Дента невинним за всіма звинуваченнями. 

--- 

РЕАКЦІЯ ЗАЛИ: 

Камери клацають, журналісти кричать питання. Хтось із публіки вигукує: 

Голос:
— Він же був мертвий! Як ми можемо йому довіряти?! 

Гарві сидить нерухомо, очі трохи вологі. Адвокат тисне йому руку, але він майже не реагує. 

--- 

ЖУРНАЛІСТ ЗА КАДРОМ (монтаж з новинами):
— Гарві Дент, колишній прокурор, визнаний невинним…
— Загибель психіатра та викриття маніпуляцій Календарника змінили хід справи…
— Але чи справжній це кінець?.. 

--- 

ОСТАННІЙ КАДР СЦЕНИ: 

Гарві виходить із залу суду через чорний хід. Зустрічає погляд Гордона. Обоє зупиняються. Мовчать. 

Гордон (тихо, але впевнено):
— Навіть якщо тебе виправдали… правда не завжди в залі суду. 

Гарві йде мовчки. Його лице — частково в тіні. 

--- 

СЦЕНА 31: "Я пам’ятаю все" 

МІСЦЕ: Той самий згорілий будинок, де колись лежала могила Рейчел
ЧАС: Ніч після виправдання 

--- 

Камера повільно під’їжджає до фігури Гарві. Він стоїть серед попелу, він повільно сідає на землю, туди, де, ймовірно, була її могила. Тиша. 

(Він закриває очі, дихання важке.) 

Гарві:
— Вона дізналася. Усе. Що я… брехав про дитинство, про тата, про гнів. Про те, як лікарі підсовували мені пігулки ще до школи. Що я був не той герой, за якого себе видавав. 

(Він знизує плечима, ніби знову це проживає.) 

Гарві:
— Вона сказала, що піде в пресу. Що скаже всім.
(пауза)
Це був кінець. Кінець кар’єри, кінець образу ілюзії. Кінець того, що я будував все життя. 

(Погляд у порожнечу, голос холоднішає.) 

Гарві:
— І я зробив вибір. Не вперше. Але тоді — свідомо. Я не псих. Не під кайфом. Я — прокурор. 

(Він з гіркою іронією посміхається.) 

Гарві:
— Я сам виніс вирок.
(пауза)
А потім… обіцяв собі: більше ніколи. Захищати закон. Бути символом справедливості. 

(Він підводиться. Камера знизу — показує, як він у темряві, з одним боком обличчя в світлі місяця, іншим — у тіні.) 

Гарві (шепоче):
— Але тепер… я вже не знаю, хто я. 

---