Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клянусь, я твій" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 79
Перейти на сторінку:

- Добре.

 

Звук клацання гучно прокочується повітрям, я спритно орудую ключами в зазубрині, все ще міцно тримаючи Олівію за руку, щоб не втекла, хоча ми ніби прийшли до якогось компромісу. Я натискаю на ручку, двері з легким скрипом відчиняються і Олівія влітає в будинок, роззуваючись і біжить відразу у ванну кімнату. Я чую, як на повну потужність включається кран у раковині, вішаю її сумочку на гачок і сам роззуваюсь.

- Не забудь вимкнути за собою кран, як минулого разу, - кажу я через плече у відчинені двері ванної, не впевнений, чи почула вона мене, а сам, ще нічого не підозрюючи, прямую до нашої спальні. У будинку напрочуд тихо і порожньо. На вулиці тепла погода, але в приміщенні немов спохмурніло і повіяло холодком. Я встиг помітити, що біля входу немає жодних її туфель, хоча, напевно, Кім просто кудись вийшла.

Заходячи до спальні, я відразу ж тягнуся до сорочки, розстібаю гудзики і знімаю її з себе, кидаючи на спинку. Мої очі кидаються на акуратно застелене ліжко. Кім казала мені, що ще трохи поваляється в ліжку, поки ми з Олівією поїдемо до лікаря...

До речі, де вона? Обернувшись, я різко застигаю, помітивши, що в приміщенні занадто тихо і порожньо.  

Я повільно оглядаю кімнату, дивлюся на порожні полиці комода, високі контури білої дерев'яної шафи... Кидаюся до неї і відчиняю дверцята. Пусто. Я різко видихаю.

Так ось у чому причина. Чому вона була такою вранці. Хотіла попрощатися чи як?

Я повільно обводжу поглядом порожню, спохмурілу кімнату і розумію, що Кім все-таки поїхала.

1 ... 49 50 51 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"