Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Відлуння, Оксана Усенко 📚 - Українською

Читати книгу - "Відлуння, Оксана Усенко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відлуння" автора Оксана Усенко. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 92
Перейти на сторінку:

Тим часом жінка відео озирнулася на віман, усміхнулася, легковажно відмахнулася. І тут раптом діти кинулися врозсип, а простір навколо вімана, разом з людьми, що там були, накрило сліпучим куполом світла. За мить сяйво зникло, полишивши широке випалене коло та обвуглені рештки. Батьки Іради на деякий час шоковано завмерли, потім побігли до залишків того, що мить тому було людьми. Відео обірвалося.

— Що трапилося? — шоковано видихнула Ірада.

— Дивися на початку, ось тут, — Сумантра  повернулась на початок відео, зупинила, показала пальцем у дальній куток екрана, де Ірада помітила кількох молодих дхаса, що поспіхом проскочили повз людей до вімана, а потім, злодійкувато озираючись та ховаючись за якимись коробками, вискочили та подали якийсь знак дітям. Після цього діти враз кинулися тікати.

— Натякаєте, що це не нещасний випадок?

— Звичайно ні! Але шанті дуже довго всім морочили голову не визнаючи цього, не  повідомляючи, що кілька людей опинилися в полоні дхаса, не ставлячись до цього інциденту серйозно. Зрештою інформація про те, що твої батьки занадто довго затрималися у дхаса, зафіксували контролери. Вони ж їх і визволили, бо інші шанті нічого не робили та й не планували робити, вважаючи це «прекрасною можливістю зближення». Але й після цього спільнота шанті до останнього пручалася, заявляючи, що то був нещасний випадок, в якому винні самі люди. Що то твої батьки спровокували інцидент, неправильно повелися. А ще шанті навіть думки не допускали, що дхаса могли цілеспрямовано накрити людей їх же силовим полем. Це відео з’явилося занадто пізно, тож винних так і не покарали, що було величезною помилкою. Для істот такого рівня розвитку немає нічого страшнішого, аніж показати себе «слабким богом». Нашу мораль, милосердя, цінності вони сприймають виключно, як слабкість. І користуватимуться цим проти нас, якщо люди не продемонструють силу та не окреслять межу. Краще б Таракасура послухав Мохеджо й після виявлення правди знищив все те поселення. Тоді, можливо, Правитель Тріпури досі був би живий…

—  Але за що дхаса вбили тих людей? Чому? — шоковано спитала дівчина.

— За можливість вкрасти «силу богів». На жаль, в нашому суспільстві є інфантильні ідеалісти, вчинки який частенько межують з дурістю. Після виявлення правди, ідеологію шанті заборонили, а всіх шанті відселили з міст та суворо заборонили контактувати з дхаса. Так виникла острівна спільнота.

— То це був не крок до розвитку, а по суті… покарання? 

— Це був компроміс запропонований декхаї. Досить щедрий, якщо врахувати, що шанті поставили під загрозу безпеку людства, — похитала головою жінка.

— Безпеку людства? А це не занадто? Так, те що ви показали, то жахливо, але до чого тут все людство? Постраждало ж лише кілька осіб.

— Перспектива, дитино. Завжди треба бачити перспективу, — похитала головою Сумантра. — До речі, обирали острови для переселення шанті теж декхаї і в цьому питанні декхаї були навдивовижу солідарні. Шкода, що їх наради не записують. Впевнена, з них можна було б дізнатися багато цікавого. Наприклад, що думав з цього питання Мохеджо, або чому обрали саме ті сейсмічно небезпечні острови. Декхаї очікували, що всіх шанті одного дня знищить стихія? Чи була якась інша причина…

— Але чому батьки мені ніколи про це не розповідали? І Джат не розповіла… Чому ніхто про це на нашому острові не згадує? — розгублено кліпала Ірада.

— Дитино, значно приємніше вважати себе несправедливо ображеним прибічниками миру, аніж вигнанцями, на совісті яких потенційне знищення людства.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 49 50 51 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлуння, Оксана Усенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відлуння, Оксана Усенко"