Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Любовні елегії. Мистецтво кохання 📚 - Українською

Читати книгу - "Любовні елегії. Мистецтво кохання"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Любовні елегії. Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 55
Перейти на сторінку:
й співом своїм посеред хвиль чарував.

Грати й на наблі{237} учись, обіруч бий у струни доладно:

   Жартам, веселим пісням вельми пасує ця гра.

Знай Каллімаха пісні й поета із Косу, й Теосця{238},

[330]   Що на бенкетах співав, старець, славитель вина.

Знай і Сапфо, найсолодшу Сапфо, й того, хто про Гету

   Нам оповів, крутія{239}, як то він батька дурив.

Щось із Проперція теж, із чутливого, варто читати,

   Щось іще з Галла, а щось, миле, з Тібулла іще,

Чи із Варрона{240} — про золоте, що сестрі твоїй, Фріксе,

   Руно нашкодило так, чи про того втікача

З Трої — Енея, про перший зачин високого Риму, —

   Твору славнішого в нас годі, повір, однайти.

Може, й моє до згаданих тут долучиться ймення,

[340]   Може, в летейську ріку твори не кануть мої —

Скаже хтось: «От почитай, як тонко пише співець наш,

   Як він і чоловіків розуму вчить, і жінок,

А чи із трьох його книг — про любов — підбери собі дещо

   І з розумінням, чуттям ніжно ті вірші читай;

Чи із послань — із творів, що він, уперше для Риму

   Склав їх, теж до ладу спробуй озвучити їх».

Хай так і буде! Тебе прошу, Фебе, й тебе, охоронцю,

   Вакху рогатий, і вас — дев’ять співучих богинь!

Хто б сумнівався, що після вина саме в пору й у танці

[350]   Звабними рухами рук зачарувати усіх?

Хто б то не подивляв мастака-танцюриста на сцені?

   От що таке для очей тіла проворного рух!

Дівчині, хай це дрібне, але й в кості грати не вадить,

   Варто їй знати і тут всі хитромудрі ходи.

То нехай кине на «три», а то гарненько зміркує,

   Як їй тут бути, який, хитрий, придумати хід.

Є і в «розбійників» гра; ось тут дивися в обидва:

   Гине камінчик тобі, раз він один — проти двох.

Воїн без пари — далі вояк, дарма що в полоні,

[360]   Часто вертається він, хоч і мав намір іти.

В сітку відкриту хай кидають кульки — їх по одній ти

   Вправно раз по раз бери, інших, однак, не торкайсь.

Є іще ось яка гра: тут стільки ліній є, скільки

   Рік, що по колу біжить, має в собі місяців.

Є ще така: трьома камінцями її починають;

   Виведеш їх в один ряд — то перемога твоя.

Тисячі ігор тих є! І дівчині конче їх знати:

   Саме за грою, бува, паросток пустить любов.

Гарні робити ходи — невелика, одначе, заслуга:

[370]   Спокій у грі берегти — це неабияка річ.

От, захопившись, бува, розкриваємось, необережні:

   Що потаємним було — часто вигулькує в грі.

Гнів постає, гидке оте зло, жага багатіння,

   Потім — образи, сварки, непогамовна злоба.

Всяке почуєш тоді, здригається навіть повітря, —

   Всяк у підмогу собі месників кличе, богів.

Правила гри — вже ніщо; чуже чи своє — упереміш.

   Вигуки, сльози, кляття — сам я був свідком того.

Хай від такої ганьби береже вас, дівчата, Юпітер:

[380]   Під час такої-от гри де вже подобатись вам!

Ось це й усе, на що вам природа не поскупилась;

   Більше всіляких забав в нас є, у чоловіків.

Тут перегони з м’ячем, тут списи, розгонисті кола,

   Зброя всіляка, щити — й кінь, що по кругу біжить.

Тож не для вас усе те: поле Марсове, Тибр і студені

   В спеку води джерел{241}, діви й жінки, не для вас.

Портик Помпеїв зате, коли жар від коней етерних

   Діви чоло обдає, — вам насолода й хосен.

Часто відвідуйте храм лавроносного Феба, що в морі

[390]   Нам посприявши в бою, флот єгиптян потопив,

Радо бувайте і там, де сестра і дружина вождева{242}

   В честь корабельних звитяг пишні колони звели.

Де вівтарі, де мемфійську телицю{243} обкурює ладан,

   Де й три театри{244} — й щоб там на видноті ви були;

Далі — й арену, де кров на піску ще парка, а потому —

   Цирк, де довкола стовпа — вихор гарячих коліс.

Що приховав — немов закопав: ніхто й не згадає.

   Так-от і врода: чого, схована, варта вона?

Краще співай, ніж Тамір і краще грай на кітарі,

[400]   Ніж Амебей{245}, а однак, хто б ти був без слухача?

От приховав би свій твір Алеллес із Косу — донині

   В морі Венера{246} була б, десь у його глибині.

А чого прагне співець, про священні співаючи речі? —

   Слави: всю працю свою славі присвячує він!

Дбали колись і боги, й вожді про поетів, а хорам

   Дяку складали гучну і нагороду в свій час.

І величавим було, і святим імення поетів,

   Дорогоцінні не раз їм подавали дари.

Енній{247} з Калабрії честь мав таку, Сціпіоне великий,

[410]   Поряд із прахом твоїм, друга близького, лягти.

Нині — зневажено плющ: хоч як ушановуй мистецтва

   Вчених сестриць, а тебе, врешті, назвуть лінюхом.

Хай там! А ми, й не склепляючи віч, слугуємо славі!

   Без «Іліади» й Гомер нині б Гомером не був!

Хто про Данаю б чував, якби у тій замкнутій вежі,

   Вік весь вона пробула, аж до старечих сивин?

Ось чому, кралі, посеред юрби вам варто бувати,

   Часто ж ідіть за поріг — просто пройтися собі!

Так і вовчиця, щоб мати вівцю, йде на цілу отару,

[420]   Так і Юпітера птах падає на голубів.

Хай і красуня покаже себе

1 ... 49 50 51 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любовні елегії. Мистецтво кохання», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Любовні елегії. Мистецтво кохання"