Читати книгу - "Дві сторони, Єва Басіста"

- Ну тоді зміни роботу, - сказала Віра.

- Справа не у роботі.

- А у чому?

- А ти хіба не розумієш? - обернувся до неї Роман.

- Ні, - ледве витримувала Віра погляд хлопця.

- Мені потрібна тільки ти.

Ангеліна відчула, як її тіло затремтіло. Те, що вона так боялася, сталося. Тому дівчина одразу відповіла:

- Навіщо тобі я? Я ж повія?

- Тільки з тобою мені добре, а коли вдома, то гидко. Я дивлюся на Лілію та розумію, що вона помилка мого життя.

- Але ти казав, що сильно її кохаєш?

- Кохав, або так думав. Однак зараз все не так. Я не хочу бути з нею.

- Ти не маєш покидати дружину, - проказала Віра з наполегливістю у голосі.

Роман хотів щось відповісти, але йому завадив дзвінок Жовтенького. Останній придумав Кученюку нове завдання - йому негайно треба було їхати в інше місто.

- Коли треба їхати? - запитав він.

- Через дві години, - відказав Дмитро.

- Гаразд. Тоді хай заїдуть за мною. Я буду вдома.

- Домовились, - відповів коханець Лілії та кинув трубку.

Кученюк скривився. Дана поїздка зовсім не приносила йому радість, але від роботи він не міг втекти. Тому сказав:

- Коли приїду тоді поговоримо.

- Добре, - відповіла Віра.