Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав 📚 - Українською

Читати книгу - "Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Покоївка для бізнесмена" автора Ясміна Лав. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 78
Перейти на сторінку:
Глава 23

 

Приготувавши вечерю я хотіла прочитати книгу , яку взяла в бібліотеці , але в голові все крутився той джип .

Я хотіла думати, що мені й справді здалося наче я бачила цю машину зранку . А якщо ні ...
Та хто міг мене переслідувати ?Навіщо ? Я ж ніхто ...

Накинувши куртку я вийшла на балкон . І почала вдивлятися в припарковані під будинком автомобілі . Оглянувши весь двір , видихнула , жодного чорного джипа . 
І стало смішно .
Я все собі придумала ... Точно , просто розігралася фантазія.

Та все ж таки всередині залишалася якась тривога ...


    ***

- Я вдома ...- почувся голос Ірки біля вхідних дверей.
- Привіт .
Усміхнулася я , пораючись на кухні .

- Ой, для мене не накривай . Щось не хочеться ...- мляво промовила подруга , зайшовши в кімнату .

І вигляд у неї був ...не дуже .

- Ти що , захворіла ?

Я підійшла і приклала долоню до її чола . Боже , наче розпалене залізо .

- Ти ж вся гориш... Треба температуру поміряти . Іди , лягай , я термометр принесу .

Іра піднялася з стільця , куди тільки встигла присісти й пішла до себе в кімнату .
Взявши аптечку я направилась за нею .

- Тридцять дев'ять і два ...- дивилась я на червону смужку в термометрі.
- Тільки цього мені бракувало ...- стогнучи прошепотіла дівчина .
- Все добре буде , зараз ліки вип'єш , гарячого чаю з медом і лимоном , гарно вкриєшся і треба поспати . 
А якщо до завтра тобі краще не стане,  то викличемо лікаря .
- Гаразд ...- тихо промовила Іра і прикрила очі , закутавшись в ковдру .


Вранці дівчині стало трохи краще . Хоч температура все ще невелика трималася , і почався кашель .
Лікаря викликати подруга відмовилася , а от на роботу рвалася так , що я її ледве зупинила . Довелося сказати, що відпрацюю за неї сьогодні...

Тому швидко одягнувшись я вже стояла біля дверей і давала настанови щодо ліків .

- Та я все зрозуміла , іди вже .- закочуючи очі , скиглила Іра .
- Гаразд, іди лягай в ліжко . До вечора .

Ще раз глянувши в бліде обличчя подруги , я з сумом видихнула . 
Нема в мене іншого виходу .Хоч як я не хочу туди повертатися ...


    ***

Все виявилося не так погано як я думала . Олена Григорівна навіть усміхнулась мені при зустрічі , та й дівчатка були раді моїй появі .

Роботи було не багато , я б навіть сказала , навпаки. Тому обідала я в компанії майже всіх наших покоївок .

- Ой ,дівчата... якби ви чули як кричала наша царівна зранку ...- на емоціях розповідала Віра .

Царівна - це Діана Костіна . Це ми її так між собою називаємо . І смішно , і правда ...

- А що це їхній величності не сподобалося?- сміялись дівчата .
- Я точно не знаю .... Мене не запрошували в номер .Я поки до ліфта дійшла , то чула як вона на свого принца наїжджала. Він там про щось дуже пожалкує і тому подібне.
- Невже кинув її красунчик?- мрійливо спитала Ліза.

Висока , симпатична дівчина, з гарною фігурою і довгим темним волоссям , яке завжди заплітала в косу.
Вона сюди на роботу влаштувалася , щоб багатого папіка знайти , так сама розповідала . Та роки їй не щастило ...

- Не знаю чи кинув , але Костіна була на взводі.
- Такий чоловік не для одруження .- з грайливою посмішкою додала Жанна .

У Жанни були свої інтереси в цьому готелі , а саме шеф-кухар тутешнього ресторану . 
Дівчина була на голову нижче від Лізи, світле волосся до плеча , складене в охайну гульку , миленька така і трохи повненька .

- Боже , для чого б він не був , нам такий не світить .- перебила її Віра .


Я сиділа тихо і ловила кожне слово. Невже весілля не буде ?Десь всередині я відчувала радість . Хоч і не хотіла це визнавати.

Після обіду роботи прибавилось , а ще я почала придивлятися до гостей . 
Я шукала його обличчя в кожному відвідувачеві . Усвідомлюючи, що не можу нічого з цим поробити ,я ледве чекала на закінчення робочого дня.
Вдень я дзвонила Ірі і вона почувається набагато краще . Отже , мені треба протриматися тільки сьогодні.

Олена Григорівна принесла нові розпорядження , та почувши який в мене номер , я завмерла .
Дідько , сьомий поверх...
Головне не маячити в коридорі .

Зробити свою роботу і зникнути ... Давала я собі настанови , перед тим як зайти в ліфт .

З роботою я впоралася швидко і виходячи в коридор видихнула . Нікого . Натиснула кнопку виклику ліфта і витягла телефон, щоб написати Ірі .

- Ти ж наче звільнилася ... Чи все-таки передумала і вирішила прийняти мою пропозицію?- почувся за спиною голос Діани .
- Я просто замінюю подругу . І це лиш на сьогодні.
- Дивна ти ...

Стулки відкрилися перед нами, і пропустивши вперед дівчину я зайшла всередину .

- Не розумію ... Я тобі пропонувала гарні гроші , а ти відмовила . Чому ?- вона наче розмірковувала сама до себе .
- Я вже відповідала на ваше питання .
- Гм...от я й кажу , дивна .

Ліфт зупинився на третьому поверсі і я вийшла .

- Ти можеш повернутися на роботу , якщо хочеш ...- в слід мені сказала Костіна .

Це було дуже дивно ...І ця розмова , і її пропозиція ...

Зайшовши в роздягальню , я побачила на дивані Віру .

- Ти також закінчила ?- спитала дівчина .
- Так , поки все ...
- Може кави ?

Я кивнула у відповідь і пішла до кавомашини . А Віра підійшла до вікна .

- О, наша царівна їде ...
- Я бачила її в ліфті .
- А Орлов вже виїхав з готелю , з речами .

Що ?!

- Звідки ти знаєш ?- я старалася говорити якомога байдуже. Наче мені всеодно...

- Бачила його , коли поверталася в роздягальню . І він ані трохи не засмучений , я тобі скажу .

Отже , вони з Діаною і справді розійшлися ... Напевно тому вона сказала мені про роботу .

Цікаво , він поїхав додому ?
Ну що я за дурепа ?
Він же розтоптав мене , а я радію що його весілля не буде .Що тут скажеш ...дурепа .


     ***

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 53 54 55 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав"