Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонце, молодість, салют" автора Світлана Бонд. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 130
Перейти на сторінку:

Мовчання. Мабуть, хлопців вона зачепила за живе, перекидалися розгубленими поглядами й ніхто не наважувався голос подати.

- Валіть звідси, не ваша кімната, - спокійно попросила Альбіна.

Варя рушила першою, але зупинилася біля дверей.

- Інгрід зайняла моє місце в отриманні гранту. Тільки тому, що її мачуха - директорка школи. Як ще я маю ставитися до людини, яка псує моє майбутнє?

- Ти і є людина, яка псує твоє майбутнє, - підчепила Альбіна. - Спрямуй енергію в потрібну сторону і ніякий грант не знадобиться.

Варя невдоволено фиркнула і покинула кімнату. За нею всі інші, зокрема й Альбіна.

 

***

Коли на вулиці потемніло, загони почали збиратися на головній площі, де було підготовлено все для прощального багаття. Хтось чекав на цей день із нетерпінням, бажаючи якнайшвидше поїхати, більшість же навпаки - за три тижні стали великою дружною родиною і не хотіли, щоб зміна закінчувалася.

Сьогоднішній день багато в чому був схожий на звичайну дискотеку, все та сама музика, той самий діджей - тобто кожен вожатий по черзі. Але ніхто не танцював, вони дивилися як Галина Андріївна виходить зі смолоскипом і підносить його до величезних гілок, які вже наступної секунди спалахнули. Почулися вигуки та задоволений свист, вогонь розпалювався, так само тепло було в серцях хлопців та дівчат, що уважно слідкували за полум'ям.

На колонках заграв гімн табору. На початку зміни, коли відпочивальникам доводилося наспівувати його під баян Валєри, всі кривилися і халтурили, але зараз заспівали, не змовляючись. Ця пісня, яку спочатку вони вважали ганебною і не сучасною, запала в душу настільки, що тепер вони співали її з гордістю, мріючи поставити цей вечір на паузу.

Коли багаття розміром у кілька метрів догорало, почулися звичні пісні, і танці продовжилися. Діана сіла на лавку поруч з Алісою, на секунду відірвалася на телефон, як між ними сів Діма.

- Ну що, готові прокинутися в зубній пасті?

- Це ти так у Королівську ніч будеш розважатися? - усміхнулася Аліса.

- Поки можу грішити тільки так.

- На жаль, у нас двері зсередини на ключ зачиняються, чи не так, Діано?

- Угу, - пробурчала вона.

- Пити захотілося, - Аліса різко піднялася з лавки. - Піду склянку соку вкраду.

Діана стиснула щелепу у відповідь на втечу подруги. Знає, зараза, що двом друзям поговорити потрібно, але могла б робити це не так несподівано. Ще підозри викличе, що їй усе відомо. Хоча вони ж найкращі подружки, там усе одне одному розповідається, можливо, не відразу, але розповідається.

- Давно тебе не бачив... - видавив Діма.

- Кінець зміни, не дивно, - як ні в чому не бувало відповідала Діана.

- А взагалі я поговорити хотів, щоправда, не знав, як почати, - зам'явся він. - Ми тоді п'яні були і я взагалі вже не впевнений, що мені це не наснилося.

Діана опустила очі. Могла б прикинутися, що нічого не було, а той поцілунок - його сон. Після цього точно вийде спілкуватися як раніше, але з її пам'яті таке не зітреш.

- Просто перепили, з ким не буває? - кинула вона. - Мені здавалося, я вже не в тому віці, щоб залишати це зовсім без уваги. Але тут я погодилася б забути.

- І тебе це не напружує? - запитав Діма. - Тобто це не вплине на нашу дружбу? Просто мені трохи... ніяково.

Але говорив він так чітко й рішуче, що Діана сама губилася. Хоча до цього була впевнена, що зможе спокійно винести їхню розмову.

- Не вплине, - запевнила вона. - Ми ж друзі, тож забули.

До них повернулася Аліса зі склянкою апельсинового соку і трубочкою, яку в їдальні важко знайти, вже в когось поцупила. Вона притулилася спиною до дерева і глянула на натовп. Діти фотографувалися біля багаття, підкликали вожатих, сміялися і плакали одночасно. Щоразу одні й ті самі тужливі видовища.

Коли Діма пішов до свого загону, Аліса кинулася до Діани.

- Ви поговорили?

- Поговорили, подружко, дякую, - з награною злістю процідила Діана. - Я не знала куди себе подіти, ти трохи невчасно втекла.

- Завжди рада допомогти! - вона посміхнулася.

Заграла повільна музика, заманюючи закохані парочки на танець. Першими скористалися можливістю Христина з Мішею, вийшли в центр площі й, обійнявшись, віддалися мелодії. На тлі молоді, що не сприймала ці пісні серйозно і витанцьовувала по одному, вони дуже виділялися. Христина в темній сукні обіймала Михайла, що вперше був у сорочці та звичайних джинсах. Вони повільно рухалися і, не кліпаючи, дивилися один одному в очі.

- Такі гарні, намилуватися не можу, - прокоментувала Діана.

Її захоплювали молоді люди, які давно у стосунках і ніщо не здатне зруйнувати їхнє кохання. Мабуть, відвикла від такого, поки що їй не дуже щастило, а от двоє колег виглядали неймовірно щасливими, нічого навколо не помічали.

Аліса у відповідь на її слова випадково подавилася соком.

- Усе добре? - Діана ляснула її по спині.

1 ... 53 54 55 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"