Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Одна ніч, Ясміна Лав 📚 - Українською

Читати книгу - "Одна ніч, Ясміна Лав"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Одна ніч" автора Ясміна Лав. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55
Перейти на сторінку:

Поки ми бігли, я відчула себе у фільмі про шпигунів.
Навіть такий адреналін з'явився.
Великі окуляри на пів обличчя, кепка та відчуття небезпеки.
Артур на вигляд був спокійний як стіна. Жодної емоції на обличчі. 
Але я знала – він шалено переживає.

Чоловік так і не сказав мені, куди ми поїдемо. Але дозволив побачити перед від'їздом маму та брата. 
А більше нічого мені не потрібно. Я можу поїхати хоч на край світу, аби з ним.

Півгодини Артур просто петляв дворами, щоб переконатися, що ніхто за нами не їде, а потім ми змогли попрямувати за місто.

Я зателефонувала мамі коли ми майже були на місці та попросила прийти до лікарні.

-Мила, доведеться трохи почекати ... Хвилин п'ятнадцять - двадцять .... Я ще на роботі. – сказала мама.

Так що припаркувавши машину біля входу, ми розслабилися і вирішили посидіти всередині.

-Може ти мені скажеш куди ми їдемо? - я запитала, щоб розрядити обстановку.
-Тобі там сподобається .... обіцяю.-посміхнувся у відповідь чоловік.
-Мені скрізь буде добре, аби з тобою.
-Говориш, з милим рай та в курені?

Артур потягся ближче і поцілував мене в губи. 
Від ніжності навіть защемило в грудях.

-Що з тобою, моя Мишка? Ти засумувала.
-Ні.... Просто погане передчуття.
-Все буде добре. Ти просто перехвилювалася...

Він нахиляється та залишає ніжний поцілунок на кінчику носа.

Цей момент перериває стукіт у вікно і я різко повертаюся. Але тут на обличчі з'являється посмішка.
Анатолій Борисович.

Артур вийшов до чоловіка надвір, а я залишилася сидіти в машині. 
Просто спустила вікно.

Якось не добре я почуваюся.
Загойдало, чи що...

-То чому ви так різко їдете? – спитав Анатолій.
-Ми вирішили влаштувати медовий місяць до весілля. Поки  у мене на роботі є час. 
Та й Аліса практику закінчила... - вигадував на ходу Артур.
-Надовго їдете?
-Тижня на два .... Може три ...

Ми це обговорили з Артуром ще вдома.
Він сподівається, що за кілька днів на Фролова знайдеться беззастережний компромат...
Служба безпеки над цим працює. І буде чим його налякати.
Ну ,або ж, у крайньому разі, ця людина просто втомиться шукати мене.
Нас. І заспокоїться.

Дивлюся в далечінь і бачу як до нас наближається моя мама. Тут же вибираюсь із машини і швидко йду на зустріч.
Обіймаю дорогу мені людину і вдихаю рідний запах.

-Привіт, мамулечко.
- Привіт. Ну що ж ви так, не попередили ... 
І я на роботі, не зустріла вас, і Дімка в школі.
-А я хотіла запитати "Де ж мій брат?" - усміхаюся мамі.
-Він так просив дозволу піти до школи, що ми не витримали.

До нас підходять чоловіки і Анатолій, обіймаючи маму, цілує її в щоку. 
Вона посміхається та відповідає взаємністю. 
Бачу як світяться очі мами і стає тепло на серці.

-То ,може до нас? Я попрошу мене замінити. – пропонує Анатолій Борисович.
-Ні - Ні. ... Нам їхати час. Ми тільки попрощатися заїхали. – відповідає Артур.

Обіймаємось на останок і сідаємо в машину. На очах з'являються сльози, як тільки заводиться мотор.

-Ти будеш дзвонити їм коли захочеш .... - каже Артур і кладе свою руку поверх моєї.

Дивлюсь на маму і вона махає, витягуючи щось із сумочки.

-Почекай.

Чоловік гальмує, і мама прямує до нас. 
Виходжу з машини і йду до неї назустріч. 
У парі метрів мама дивиться за мою спину і встає як вкопана.

Встигаю повернути голову і бачу позаду Артура, що летить до мене, а з-за машини виходить високий, вгодований чоловік і направляє в мій бік пістолет.

Далі все відбувається як у сповільненій зйомці.
Крик мами...
Артур, що підбігає до мене.

Оглушливий постріл...

Я падаю на землю, в обіймах коханого...
Відчуваю біль десь в області стегна та голови.

-Я поруч, Мишко .... -шепоче Артур. - Я тебе кохаю...

І кров...

1 ... 54 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одна ніч, Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одна ніч, Ясміна Лав"