Читати книгу - "Записки скаженої малороски , Мирослава Русава"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- У цьому "малому" є своя суть — маленьке може бути центром. Воно може створювати, народжувати нові ідеї, в той час як велике часто є лише провінцією, що забула свої корені. Вони знають, звідки пішли, і знають, що вони не такі сильні, як їм хотілося б здаватися. Греки називали «малим» - центр. Душу їх імперії. Бо вона одна, а кінцівок-провінцій багато…
Михайло прислухається не без захоплення. Я помітила, як в кризі його блакитних очей віддзеркалюється розуміння.
— А і справді… вам треба дописати і видати твір, аби до всіх донести це!
— Так, — не змогла стримати я сумного зітхання — Але видавництво таке бачити не хоче. Може, років через сто…
Маючи час в Єлизаветграді я і справді навідувалася в видавництво. Показувала записи… їм вони сподобалися, та мені виставили ряд вимог. Справжні імена, відверті ідеї, сцени смертей, кров, вбивства… все це проблеми для видавців. Треба змінювати.
Але який у цьому сенс? Твори втратять свою індивідуальність, правдивість… Попросту втратять душу. Тож нехай папери чекають свого зоряного часу.
Проте, тепер можна описати правду про Альберта, його здібності і походження. Додати деталей…
Хм, здається, і справді, все, що не робиться – все до кращого.
Мабуть, саме так і завершується мій останній етюд. Остання з записаних пригод.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записки скаженої малороски , Мирослава Русава», після закриття браузера.
