Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Том 2 📚 - Українською

Читати книгу - "Том 2"

227
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Том 2" автора Леся Українка. Жанр книги: 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 61
Перейти на сторінку:
Виходив у Львові в 1894—1897 pp.

одно слово (Оповідання тубільця з півночі)

Вперше надруковано у журн. «Вільна Україна», СПб., 1906, № 1-2, стор. 7—10, з підзаголовком «Оповідання старого якута». На поему відгукнувся А. Кримський заміткою «Критично-філологічні уваги про ложки дьогтю в бочках меду» (журн. «Нова громада», 1906, № 7, стор. 105—112), де говорилося, що в якутській мові слово воля є. Очевидно, під впливом цього зауваження Леся Українка, випускаючи поему окремою книжкою (Леся Українка. Одно слово (Оповідання тубільця з півночі). К., «Час», 1908, 12 стор ), змінила слово якута на тубільця.

Різниці між цим текстом і першодруком нема. У виданні 1908 р. подано пояснення до кількох слів: «Тойоном» звуть на півночі усякого начальника»; «Сполохом звуть різнобарвне сяйво на небі, що дуже часто буває видко вночі в холодних північних краях»; «Юртою зветься курінь, вкритий повстю або звірячими шкурами. В таких юртах живуть люди по холодних північних країнах»; «Тайгою звуться в Сибірі величезні темні ліси, що вкривають собою сливе всю цю країну».

Чорновий автограф поеми (ф. 2, № 742) має первісну назву «Чужі люди». У ньому в кінці поеми закреслено 16 рядків: від слів «Я до нього усе ходив» до «добрий був». Далі закреслено ще чотири рядки: від слів «Уже б ми їм казали» до «чого теє слово?», У друкованих текстах ці рядки є.

Дослідники творчості Лесі Українки припускають, що образ політичного в’язня, змальований в поемі, навіяний постаттю українського поета-революціонера, політичного засланця П. А. Гра-бовського.

Датується за першодруком.

Подається за виданням 1908 р.

«Вільна Україна» — український громадсько-політичний І літературний журнал прогресивного напряму. Виходив у Петербурзі в 1906 р.

«Нова громада» — літературно-мистецький журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Києві в 1906 р.

ВІЛА-ПОСЕСТРА

Вперше надруковано у журн. «Літературно-науковий вісник» (далі: ЛНВ), 1911, кн. 12, стор. 405—412.

Між чорновим автографом (ф. 2, № 737) і першодруком в кілька різночитань.

стор. 84 рядок 5 — Вже ж на те не обізвалась віла — відсутній.

стор. 84 рядок 11 — Побратим іще її вмовляв — відсутній.

стор. 86 після рядка 26 йде рядок, якого немає в друкованому тексті.— Та шукає свого побратима.

стор. 86 після рядка 28 йде рядок, якого немає в друкованому тексті — Віла йде аж до палат султанських.

стор. 90 після рядка 25 — ось він вже на брамі камінь креше —< 8акреслено строфу:

Простягає віла руки дужі, і підводить свого побратима, і несе, і на коня саджає, і сама сідає позад нього.

Першодрук і автограф не мають дати. Характер почерку і водяні знаки на папері автографа (п’ятикутна зірка) дають підстави датувати поему 1901 роком. На цьому ж папері писані і дат товані поезії: «Уста говорять: «він навіки згинув!» — 7.VI 1901 p., Кімполунг, «Мрія далекая, мрія минулая» — 10.VIII1901 p., Буркут. Поема була завершена 1911 р.

Датується орієнтовно.

Подається за першодруком.

«Літератур її о -науковий вісник» — український художній, науковий і публіцистичний журнал. За ідейним спрямуванням історія журналу поділяється на три періоди: 1) демократичний (1898—1906, Львів); 2) буржуазно-ліберальний (1907—1914) і буржуазно-націоналістичний (1917—1919, Київ—Львів); 3) буржуазно-націоналістичний і профашистський (1922—1939, Львів; з 1933 р. виходив під назвою «Вісник»).

В і л а — у міфології південних слов’ян діва-чарівниця.

Юнак (сербськ.)—герой; юнаки — герої епосу південнослов’янських народів.

Пірнач — символ влади сербських воєначальників у далеку давнину.

«СЕ ВИ ПИТАЄТЕ ЗА ТИХ...»

Вперше надруковано у журн. «Радянський Львів», 1945, № 56, стор. 31—32, під назвою від редакції «Якутська поема».

У автографі (ф. 2, № 745) в прикінцевій частині поеми після рядка «не скаржаться, мов горя малої» йдуть закреслені автором рядки:

Се так було, поки зима, а потім, бач, напали страхи по ночах знов, та то дарма!

Сказали їм: страхи не ляхи!

Подається і датується за автографом.

ІЗОЛЬДА БІЛОРУКА

Вперше надруковано у JIHB, 1913, кн. 1, стор. 24—28. Чорновий автограф (ф. 2, № 741) має підзаголовок французькою мовою («Iseult-aux-blanches mains»).

У чорновому автографі закреслено строфи 2 і 3 в розділі НІ, а також передостанню строфу в розділі VI. Чистовий автограф (ф. 2, № 740) ідентичний з першодруком.

Датується за чорновим автографом.

Подається за першодруком.

Моргана, Мерлі н, Урганда — герої середньовічних рицарських романів, чарівники.

ТРИПТИХ

І. Що дасть нам силу? II. Орфеєве чудо. III. Про велета. Вперше надруковано у збірнику «Привіт Іванові Франкові в сорокалітє його письменської праці. 1874—1914», Львів, Іуіб, titop. 37—54.

Рядок «Робота наша щось не дуже гарна» на стор. 119 пропущений у першодруку, відновлюється за чорновим автографом. Чорновий автограф твору (ф. 2, № 749) має ряд різночитань!

стор. 105 після рядка 12 є такий рядок

і тонуть в дрібній хвилі побережній;

стор. 108 після рядка 10 йде такий рядок

на шибениці різним гультяям;

стор. 108 після рядка 11 є такий рядок

дешева рибка, то погана й юшка...»

стор. 113 рядки 14—18 скорочені:

Ой, хутко знову прийде ніч ворожа

і ворогів з собою приведе

під чорним покривалом своїм, і знову

стор. 113 рядки 29—ЗО відсутні.

стор. 114 рядки 5—9 (репліка Зета) відсутні.

стор. 122 у казці «Про велета» закреслено строфи 6 і 7і

Одно до одного тоді тулилися щільненько

маленькі «панна і мужик»,-а бо їм було страшненько,

Я пам’ятаю очі ті, наївні, круглі, карі, неначе вчора то було, що ми сиділи впарі.

Датується за чорновим автографом.

Подається за першодруком.

Центуріон — у давній римській армії- начальник центурії, сотні воїнів.

Преторіанці — у Стародавньому Римі солдати особистої охорони полководців, належали до привілейованої імператорської гвардії.

О р ф е й — в античній міфології співець, музика і спів ЧК§Го приборкували диких звірів, змушували рухатись каміння, схилитись гілля дерев.

Кітара (кіфара) — струнний щипковий музичний інструмент у стародавній Греції.

ПОЕТИЧНІ ПЕРЕКЛАДИ

Леся Українка у своїй творчій роботі приділяла багато уваги перекладам поетичних, прозових, драматичних творів, наукових праць. У цьому розділі зібрано її поетичні переклади.

З РОСІЙСЬК ої

І. С. Тургенев

НІМФИ

Вперше надруковано у жури. «Зоря», Львів, 1895, № 24, стор. 468—469.

Автограф не знайдено.

Датується орієнтовио 1895 роком.

Подається за першодруком.

С. Я. Надсон

«ПРО ЛЮБОВ ТВОЮ. ДРУЖЕ, Я МАРИВ НЕ РАЗ..,»

Вперше надруковано в альманасі «Нова рада», К., 1908, стор. 407—408, у тексті драми «Блакитна троянда» (1896). Вірш вкладено в уста героя драми, молодого літератора Ореста Груїча.

Чорновий автограф перекладу (ф. 2, № 892) без назви, підпису і дати.

Датується орієнтовно 1896 роком.

Подається за першодруком.

1 ... 54 55 56 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 2», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Том 2"