Читати книгу - "Ти не мій брат, Ханна Еванс"

 - Непогано.

 - Кохана вибирала.

 - Я забув, що ти у нас наполовину одружений чоловік.

 - А то, віриш Артур, я дуже щасливий. Якби мені сказали п'ять років тому, що так швидко одружусь, я би розсміявся їм в обличчя, але дивись що сталось.

За розмовою з Арсем відволікаюсь, а тоді бачу Аліну, яка біжить до нього в обійми. Він її прижимає до себе і цілує. Тоді відчуваю знайомий погляд, повертаю голов і бачу Настю.

Вона виходить за сини Аліни. Мовчить, лише пропалює своїми світло - карими очима.

 - Привіт Артур, рада, що ти приїхав.

Каже Аліна.

 - Хіба я міг, не приїхати на ваше весілля?

 - Хм.

Чую від Насті звук, тоді вона відводить погляд. Я теж мовчу, не можу говорити, коли вона поруч. Якийсь ком у горлі з'являється.

 - Слухайте друзі, може згадаємо минулий час і заїдемо по дорозі десь? Посидемо, вип'ємо чогось, відсвяткуємо зміну в нашому житті?

Питає Арс, він ніби висловлює думку кожного, хто не наважується запропонувати.

 - Можна.

Нарешті каже Настя. Дивлюсь здивовано на неї, вона теж мені відповідає таким поглядом, ніби питає і мою думку.

 - Думаю, їдьмо!

Аліна застрибала від радості і знову обійняла Арса, а тоді і Настю.

 - Тоді похали?

Каже Арс.

 - Поїхали.

Підтримують всі. Відчуваю, що вечір буде цікавим...

Приємного читання... Люблю і обіймаю ❤️