Читати книгу - "Старша Едда. Епос"

196

Вершниці мороку (myrkriður) — тобто відьми, тролиці. Відтак їхні чоловіки — тролі.

197

Норвезьке прислів'я.

198

Валланд — взагалі-то цим топонімом в ісландській літературній традиції позначається земля валів, себто кельтів, Вельс або, рідше, Франція, але в даному випадку мається на увазі просто «чужа земля».

199

Жодного з вепрів // од битви не втримав (atta ек jöfrum, еп aldri sættak) — досл. «я змушував вепрів ніколи не сидіти», тобто розпалював війни. Під вепрами (jöfrum) тут слід розуміти військових очільників, вождів, королів. Германська аристократично-військова поетична традиція (зокрема і поезія скальдів) створила низку «хижих», «звірячих» епітетів на позначення воїна: це і вовк, і ведмідь, і орел, і яструб. Вепр у цій системі посідає особливе місце (і не лише у германській культурі), позначаючи вождя.

200

Ця теза — радше дошкульне глузування на адресу Тора, ніж якесь актуальне міфологічне уявлення.

201

Строфа 25 підкреслює диференціацію авдиторії прихильників Тора і Одіна. Торові вклонявся переважно простий люд, тоді як Одін — божество аристократичне і водночас маргінальне, тож уявлення про рівність і справедливість у цих богів різняться так само, як і у представників згаданих соціальних верств.

202

Сюжет із рукавицею велетня Ф'ялара (чи Скрюміра) відомий з «Молодшої Едди». Інша річ, що Тор із товаришами заліз туди не зі страху, а погрітися і переночувати, бо подумав, що то просто хатина.

203

Сваранґа діти — йотуни. Сваранґ — якийсь йотун.

204

Жінки берсерків — себто тролиці. Берсерки — тут, імовірно, йдеться не так про епічних героїв, що впадають у бойовий екстаз, як радше про чудовиськ, перевертнів чи про щось подібне. Взагалі семантику слова «берсерк» слід виводити із контексту.

205

Хлесей — нині острів Льосе у протоці Каттегат.

206

Тьяльві — супутник і слуга Тора.

207

Хто такі мешканці хатніх курганів (búa і heimishauga), достеменно невідомо. Це можуть бути представники міфологічних народів хтонічної природи (дверги, тролі тощо), можуть бути невпокоєні мерці, а чи мерці, яких Одін повернув до життя, чи й узагалі — ідоли пращурів або духи пращурів, що мешкають на курганах. Серед міфознавців немає спільної думки щодо цього питання.

208

Сів — дружина Тора.

209

Асатор — власне, Тор («Тор асів» або ж «Тор ас»).

210

Верланд — досл. «Земля людей».

211

Тобто проводили обряд гадання. Подібні ритуали давніх германців описані у Таціта. Сам Еґір був не асом, а йотуном, до того ж морським (хоча мешкав начебто на горі). Він згадується у зв'язку з божественними бенкетами у строфі 45 «Промов Ґрімніра». Судячи з того, що Тор мало не наказав йому влаштувати чергову гулянку, можна припустити, що Еґір був певною мірою залежний від влади асів. Відтак ті його бенкети можна трактувати як свого роду вейцлу («частування»): цим норвезьким словом позначають звичай влаштовувати для прибулого конунга трапезу. Таким нехитрим робом у давній Скандинави збиралися податки.

212

Берґбю — (bergbúi) — ще одна назва тролів, досл. «мешканець гір».

213

Власне, Еґір і був сином Міскорблінді.

214

Іґґів син — Тор. Іґґ («Жахний») — Одін.

215

Сів чоловіка — себто Тора; Сів — ім'я його жінки.

216

Тюр — нордичний бог «правильної», «статусної» війни, судового двобою, раніше, ймовірно, голова пантеону (принаймні на локальному рівні); згодом «делегував» частину повноважень Одіну і ввійшов до традиції як його син.

217

Гра слів: Хлорою (Hlöra) звали годувальницю Тора, а один з його епітетів, використаний зокрема у цій пісні, — Хлорріді (Hlórriði), від hlóa — «рев» і reiðr — «гнів», тобто «Гнівноревучий».

218

Еліваґар — «Бурхливі хвилі», океан.

219

У цій строфі Тюр помилково названий сином Хюміра. Вважається, що на момент створення пісні походження Тюра було забуте. Або це слід трактувати як рудиментарно збережену згадку про незнаний міфологічний епізод: Тюр міг бути сином Одіна, проте виховуватися у домі Хюміра, згодом повернувшись до Асгарду.

220

В оригіналі замість «миля» вжито слово rastar від röst: «відпочинок», міра довжини, що її можна подолати без перепочинку, коливається у межах 10-25 км.

221

Хащі щік — кеннінґ (характерний для поезії скальдів троп) на позначення бороди. Йдеться про те, що на бороді велетня намерзло багато криги (цілий льодовик).

222

Веор — «Захисник людей», Тор.

223

Натяк на сюжет з «Пісні про Харбарда», де Тор знищив якихось «жінок берсерків».

224

Друг Хрунґніра — Хюмір.

225

Висока вежа рогів — себто бичача голова. Йдеться про те, що Тор відірвав бугаєві голову.

226

Родич мавпи — Хюмір. Згадка цієї тварини може вказувати на ще континентальне походження пісні. Цікаво, що ісландською «мавпа» і «дурень» позначаються словом арі. Відтак це може бути і натяк на розумові здібності йотунів (що, одначе, суперечить концепції їхньої споконвічної мудрости).

227

Господар цапів — Тор. Він їздив на колісниці, запряженій двома козлами.

228

Козел дерева — човен. Тор просить Хюміра вийти у відкрите море.

229

Божий суперник, // пасок, що землю // всю оперезав — змій Йормунґанд.

230

Вершина волосся — голова. Тут варто зауважити, що на образ Йормунґанда і загалом морських зміїв (sæ-ormar) скандинавської міфології, можливо, мав вплив вигляд оселедцевого короля (лат. Regalegus glesne), що їх іноді заносить з тропіків до Північної Атлантики. На голові цієї риби і справді є свого роду «волосся» — видовжені перші фрагменти спинного плавника.

231

Вовчий брат — себто брат вовка Фенріра; Фенрір і Йормунґанд є дітьми Локі й велетки Анґрбоди.

232

Лавова твар (hraungalkn) — себто кам'яні чи лавові потвори, специфічний різновид ісландської нечисти; можливо, йдеться про тролів. Невід'ємну частину ісландського ландшафту складають так звані храуни — безплідні поля застиглої магми, з якими пов'язаний цілий міфологічний пласт, що не має континентальних паралелей.

233

Морецап («цап моря») — човен.

234

Водокінь — човен.

235

Моревепри — кити, яких упіймав Хюмір.

236

Щогла шолома