Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун 📚 - Українською

Читати книгу - "Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Артар. Вигнанка Полярної пустки" автора Вікторія Ковзун. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 101
Перейти на сторінку:

– Отже, маєте завдання, – промовив викладач. – Стосується книжників і мечників. До наступної пари визначте, яка ваша основна стихія чи декілька, якщо вона не одна. Можете бути вільні!

Погляди студентів пронизували мене. Я тоді ще не знала, що таке «сором перед колективом», та зовсім скоро мала дізнатись. Коли ми виходили на перерву, Катря запитала:

– Ти сварилася з нею?

– Не я – вона, – заперечила я.

«Та щоб я сварилася з дикункою? – пирхнула Книга. – Лише дурні сперечаються з дурнями! Я лише доносила свою думку».

 

Свою думку вона доносила наступні пів року. Виявилось, що її поведінка на теорії магії – лише дрібниці в порівнянні з тим, що вона задумала далі.

Дем’ян Бурезнай, наш куратор, проводив історію Світлозем’я та світу.

– Сьогодні ми детальніше розглянемо Еру магічного хаосу. Основні битви, події, життєвий устрій, вірування та культура, людські угруповання, що передували князівствам.

Я хутко записувала дати й визначення, коли Книга ворухнулась. Це явище одразу напружило мене. І Катря, і Мирон також втупилися у Книгу. А проте, вона стихнула.

– Що було вирішальним у цій битві? – провадив викладач. – Олекса Звитяжець готував закляття, що мало змести ворожу армію з лиця землі. Але закляття перекинулось на нього самого! Ось чому битви Ери магічного хаосу мають непередбачувані розв’язки. Якби магія була контрольована, Східномор’я не припинило б свого існування, а кочовики, що знищили його, не полонили б увесь континент.

І тут почалося. Книга підскочила та впала на підлогу в проході. Усі ближні ряди витріщилися на це. Дем’ян Бурезнай змовкнув і нахмурився.

«Прокляття! Вернись сюди», – звеліла я.

Книга наче зловтішно оскалилась. Вона знову підскочила й опинилась на сходинку нижче. Такими підскоками вона попрямувала далі, аж поки не злетіла комусь на парту. Дівчата, що сиділи там, аж скрикнули.

– Ейворі Сніжна, це Ваша Книга? – поцікавився викладач.

– Так, – видавила я.

– Тоді зловіть свою Книгу! – незворушно звелів він.

Я кинулась за паперовим чудовиськом. Зневажлива посмішка Стефи, фиркання та хихотіння із секції мечників… Книга втікала від мене по всій лекційній залі. Я мусила бігати між рядами, ловила погляди, кинуті на мене – і проклинала свій артефакт! Ще тиждень тому я сподівалася бути тінню, тепер я – видовище для цілого курсу.

Врешті я спіймала Книгу.

– Тримайте її міцно, – порадив Дем’ян Бурезнай.

 

Я справді пішла до бібліотеки, щоб взнати, як знищити Живу Книгу. Звичайно, я не збиралась губити власний артефакт – лише хотіла мати засіб впливу. Але – велике «але»! – бібліотека була переповнена. Пари закінчились, а студенти не розходились. Книга люб’язно пояснила мені значення слова «посміховисько», і я зрозуміла, що тихенько зникну.

Одначе все було попереду. Наступного дня Катря втішала мене, що я нікого не цікавлю, а дивляться всі тому, що в мене гарна блузка. Першою парою було травознавство. Щоб уникнути казусів, я поклала Книгу на сидіння і сіла на неї. Від такого нахабства артефакт втратив мову.

Отож травознавство було єдиним предметом, який у нашої групи вів цілитель. Точніше, цілителька Галина Дрібноступ.

– Офіційно предмет зветься «травознавство», але доречніше було б назвати його «лісова флора», адже вивчатимемо ми не лише трави, – повела викладачка. – Книжники й мечники запитають: навіщо вам це, невже ви будете варити зілля? Ні. Ви поступили до бойової академії, а отже, рано чи пізно, ви зіткнетеся з Лісом. Тому ви повинні знати, що в ньому небезпечно, а що може врятувати вам життя.

Уже після цієї пари трапилась неприємність. Стефа дивилась на мене, очікуючи чогось. Невдовзі до мене підійшла Валерія із приятельками.

– Привіт, Ейворі! – посміхнулася вона. – Я чула, в їдальні тобі не вистачило виделки й довелося їсти руками. Тому я вирішила дати тобі подарунок.

Вона простягнула руку й сипонула на парту купу виделок. Як мило. Якщо я хотіла забрати їх та запевнити її, що буду вдячна до кінця життя, то Катря просто вибухнула:

– Забери їх собі. Ми не колекціонуємо столове приладдя, – процідила вона.

– Чому ж? – запитала Валерія. – Вони недешеві. Може, продасте і купите собі щось пристойніше, ніж це дрантя.

Це вперше поливали брудом не мій одяг, а моєї сусідки. Вона стиснула руки і якось так вдихнула, наче зараз схлипне.

– Валеріє, передай Стефі, що я порадив так більше не робити, – несподівано втрутився Мирон.

Результат мене приголомшив. Валерія спалахнула, взяла виделки та пішла. Ми з Катрею витріщилися на хлопця. Він вдав, що нас не існує, та цілковито зосередився на парі. Лука Сизий проводив теорію магії.

– Логічніше було б говорити про темряву, якщо ми вже почали тему про стихії, – мовив він. – Проте екзаменаційна зала зайнята, а про темряву ми говоримо переважно в ній. Тому наша тема сьогодні – артефакти. Я дам вам завдання за бажанням, часу буде до понеділка. Але згодом про це. Що ви знаєте про артефакти?

1 ... 58 59 60 ... 101
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Артар. Вигнанка Полярної пустки, Вікторія Ковзун"