Читати книгу - "Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть…"

– Да, тут у вас дела делаются.

– Это всё белыми нитками шито. Никто в городе этому не верит. Наоборот, все говорят, что это Колина работа.

– Осинского?

– Да, – твердо мовить Антей Маркович. – Говорят, что он отравил и жену, чтобы не мешала с девочками встречаться, и Сахневича, мужа Пшеладовской, и саму Пшеладовскую. Ну, примадонну нашу знаменитую, ты должен её помнить.

– Конечно помню, – гмикає Майстер. – А зачем ему это?

– Он захватил весь бизнес Сахневича. И завод его, и стройки, и магазины. Всё-всё. Поэтому и поднялся так. Да, теперь он самый богатый человек в городе. Никто против него и пискнуть не смеет.

– Интересно… А что ты там про магический шар говорил?

– Не сыпь мне соль на раны… Я же сам ему про этот шар рассказал. Это же семейная реликвия, настоящий колдовской хрусталь.

– Осинскому рассказал?

– Нет, этому шарлатану Сашке, чтоб ему пусто было.

– Он кто?

– Аферист, наркоман, за деньги шаманит, людям головы дурит. Вот Осинский ему и заплатил. Но есть Бог на свете, есть, – Балтер бере зі стола олівець і накреслює ним у повітрі знак, немов Зорро шпагою. – Этот Сашка от магии своей и наркотиков сам поехал мозгами, теперь в психбольнице лежит. Говорят, полный овощ.

– Интересно… А магический шар у тебя?

– Я не знаю, где он. Наверное, у Осинского. Да и Бог с ним, от него одни несчастья.

– Если всё-таки найдётся, я его у тебя куплю.

Балтер робить рукою роздратований жест: мовляв, про що розмова. Потім запитує:

– А монету тебе на когда надо?

– Желательно до конца месяца. Успеешь?

– Не знаю. Попробую. За срочность могут накинуть проценты.

– Ты и свой процент доплюсуй. Сумма значения не имеет.

– Жизнь удалась? – губи Антея Марковича кривить кисла посмішка.

– Приходи на лекцию, – Майстер кладе на Балтерів стіл картонний прямокутник з червоно-золотим логотипом. – Вот приглашение.

– Спасибо.

– Так придёшь?

– Не знаю.

– Там фуршет будет.

– Не знаю.

– Я не прощаюсь, – Майстер залишає кабінет, відчуваючи підозрілу пульсацію у попереку.

«Тільки не це, – каже він собі, – тільки не цей падлючий біль…»

Він спирається на п’єдестал мармурової богині, на хвилину відсторонюється від навколишнього, концентрується, прислухається до потоків і станцій власного тіла. Відтак обережно рушає сходами униз. Пульсація повільно еволюціонує, напружуючи спинні м’язи і відсікаючи енергії нижньої чакри від хребтового русла. Вона змушує Майстра непристойно випинати живіт та намагатись не згинати ніг. На сходовому майданчику поміж третім і другим поверхами він дає м’язам відпочинок. Подумки сварить себе за те, що залишив вдома коштур. Відтак думки Майстра змінюють напрям: він згадує про магічну кулю. Така річ стала би у пригоді.

Він твердо обіцяє собі, що навідуватиметься до рідного міста частіше. Треба з усім цим розібратись, каже він собі. І не договорює. Адже добре пам’ятає, кому продав свій шедевр, призначений для ускладнення шампанського.

«Для танатичного ускладнення», – навіщось уточнює він й знов згадує про чаклунський кришталь, що потрапив до історії знищення салону Вержо. Зрештою, й до його, Майстра, історії.

Він уявляє собі магічну кулю. Ідеально відполіровану, важку і холодну на дотик.

І вже відчуває, наскільки вона йому потрібна.

Липень 2014- червень 2015

 Гунтрам Заможний – засновник Дому Габсбургів (кінець Х століття).

 Батько Ярковського продав рідкісний таляр, карбований у 1896 році на честь тисячоліття Королівства Угорщини. Монета стилізована під таляр Фердинанда І (1527–1563) й споряджена портретом імператора Франца Йосифа в короні св. Іштвана та з інсигніями угорських каганів доби Арпадів. Каталожна вартість добре збережених екземплярів у 90-х роках минулого століття досягала дванадцяти тисяч американських доларів.

 Природа зазнає змін. Правда вбиває (лат.).

 Еспер (проф. сленг) – фахівець з паранормальних явищ широкого профілю.

 Павільйон у палацовому комплексі Цвінгера – знаменита будівля картинної галереї у Дрездені в стилі бароко.

 Без різниці (англ.).

 Ярковський має на увазі свого однофамільця вченого Івана Ярковського (жив у ХІХ ст.), відкривача астрофізичного «ефекту Ярковського» – появи слабкого реактивного імпульсу за рахунок теплового випромінювання нагрітої Сонцем поверхні астероїду, що прискорює його рух.

 Тест з картами Зенера – перевірка на володіння телепатією (коли реципієнт обирає ту ж карту, що й віддалений транслятор її образу).

 «Маяком» професійні медіуми називають людину, яка має нереалізований дар спілкування з іншими вимірами буття.

 Підсаджувати на ритм – непомітно для людини вводити її в стан легкого гіпнозу через синхронізацію ритмів дихання та повторення кодуючих фраз.

 «Страусами» окультисти і містики презирливо називають самодіяльних екстрасенсів, з яких чи не дев’яносто відсотків виявляються більш або менш вправними аферистами.

 У даному випадку Ярковський натякає не на перемінний/постійний струм, а на бісексуальну орієнтацію.

 Пітер Босе з Гданська у 1740–1742 роках створив напівфантастичне й компліментарне генеалогічне древо Радзивілів, яке, за його версією, мало корені у добі Риму часів Юліїв-Клавдіїв. Це древо він зобразив на великій барочній гравюрі.

 Стефан фон Калькар (1490–1550) – німецький художник тіціанівської школи. Насправді портрет Барбари його руки – справжній шедевр, який доніс до нас не лише риси обличчя майбутньої королеви, але й її пригнічений настрій (якщо не відчай) під час очікування на рішення Петроківського сейму (1548), де польська шляхта молила короля розірвати з литовкою.

 Перший з кодексів Таро, згідно останніх досліджень давньоєгипетських написів, було створено жерцями Верхнього Єгипту на світанку Середнього Царства, приблизно у 2080–2050 рр. до н. е. за правління фараонів Інтефа ІІ та Інтефа ІІІ.

 Анх – єгипетський хрест з петлею. Quo vadis? – Камо грядеши? (Лат.)

 У таротичних ритуалах є кілька варіантів такого імені – Анаб, Мер Бенах тощо.

 П’ята (Середземноморська) ескадра (1967–1983) – оперативне з’єднання кораблів ВМФ СРСР, створене для протидії 6-му Флоту США після Шестиденної війни на Близькому Сході.

 Костянтин Черненко займав посаду Генерального секретаря ЦК КПРС від лютого 1984-го до березня 1985 року.

 Паскевич Іван Федорович (1782–1856) – російський генерал-фельдмаршал (з 1829), граф Варшавський (з 1831). Походив з української шляхти.

 Майкл, герцог Кентський (нар. 1942 р.) з Віндзорського Дому – двоюрідний брат королеви Єлизавети ІІ.