Читати книгу - "Весняна казка, Еммі Берн"

Сьогоднішній ранок , був куди кращий за вчорашній. Бабуся нарешті спокійно спала , а я пів ночі розглядала фото Марка у інтернеті. Знайшла його сторінку в соцмережах і просто випала з реальності на пару годин .  Він дійсно дуже багатий , і мені все більше не зрозуміло , чому Марк обрав саме мене .

Забігаю на кухню, щоб ще раз помилуватися квітами , і біжу на автобус . Та під під'їздом мене чекав сюрприз у вигляді авто Марка , погода сьогодні так собі,  знову дощ . Тому я дуже рада , що поїду на авто і не буду мокнути . Підходжу ближче і двері відкриваються , запрошуючи мене в середину .

— Доброго ранку, а ти чому тут ? - не стримую своєї посмішки , але швидко згадую що худі залишилось на моєму ліжку.

— Доброго, не хотів, щоб моя наречена мокла під дощем - від його теплої посмішки , у животі наче рій метеликів пролетів .

— Вибач, я забула твоє худі . Але наступного разу я його візьму - насправді ж  я поки розглядала фото , вдихала такий прекрасний аромат парфумів якими ще пахло худі.  

— Воно тобі більше пасує , вважай що це мій перший подарунок тобі - сказати що я рада , це нічого не сказати . Адже воно мені дійсно дуже сподобалося.

— Дякую . А ти зараз на роботу? - Марк киває і далі ми їдемо під музику в університет. Я не встидаюсь підспівувати улюблені пісні, і час від часу ловити на собі його погляд.

— Приїхали , подзвониш коли пари закінчується. - від його уваги моє сердечко тріпоче від радості.

— Добре. Тоді до зустрічі - Марк нахиляється, щоб відкрити мені двері , і неочікувано цілує у щічку . Я думала моє серце вистрибне у той момент, це було неочікувано і так приємно .

Пари проходили спокійно, Емми сьогодні не буде,  тому у мене є час, щоб придумати як я за один день стала нареченою . Не хочеться брехати подрузі, але підставляти Марка також . Передчуваю що не закохатися у нього буде дуже важко .

Стараюсь сконцентруватись на заняттях, та у голові проносяться картинки ранку , він ж просто так мене поцілував. Тобто нас ніхто не бачив , Марк зробив це, бо хотів цього . Чи моє серце настільки хоче вірити у казку про попелюшку , що придумує то чого не було . Можливо для нього це просто дружній поцілунок , але якщо ні . Я настільки занурилась у свої думки, що зовсім перестала слухати професора . Який вже пару хвилин , чекає від мене відповідь на своє питання. Я перелякано дивлюсь по сторонах, і розумію що варіант тільки один , перепитати запитання ще раз .

— Вибачте , можете повторити питання? - чоловік кинув у мій бік , не задоволений погляд.

— Я запитав яке правове становище рабів в римському праві - так Марі зберись ти ж знаєш відповідь на запитання.

— Їх  правове становище визначається формулою: «раби є речами» — servi res sund. З того часу раб уже не суб'єкт, а об'єкт права, його дії не мають юридичного значення. Тепер раб не міг за своєю волею мати сім'ю, власність, право звертатися до суду, служити в армії - моє серце здається і не билось зовсім  поки я відповідала. От тільки не знаю для чого нам зараз вивчати римське право. Професор просто кивнув, що я правильно відповіла і продовжив вести лекцію .

Далі я старалась слухати , адже якщо будуть ще мої такі промахи це може зіпсувати моє відношення з викладачами . Все проходило добре , залишилась ще одна пара і можна дзвонити до Марка. Та йдучи на неї я помітила Макса , о боги, а день так прекрасно почався та проходив . Що ж завжди після доброго йде погане , і ось моя темна смуга стоїть і по дурному посміхається мені.  Вирішую навіть не дивитися на нього , просто пройду повз у мене все получиться , та напевно всесвіт сьогодні не на моєму боці . Тому що мене зупиняють , боляче схопивши за руку . А це вже можна трактувати як легкі тілесні друже.

— Відпусти зараз же - шиплю до хлопця . А його це тільки веселить.

— А то що , будеш погрожувати мені статтями. Не сміши мала , вони на мене не діють , адже ніхто не посміє навіть рота відкрити до сина прокурора . - як же ти мене бісиш , бажання заїхати йому по лиці дуже велике.  Та було б дурістю це зробити, біля стількох то свідків .

— А то скажу свому нареченому, що ти до мене чіпляєшся - піднімаю руку демонструючи каблучку на пальці . Макс стискає мою руку сильніше , а тоді сильно штовхає мене, та я чудом втримуюсь, щоб не встати. Зовсім здурів ідіот.  

Швидко йду геть, не хочу роздувати конфлікт , і тим більше спізнюватися на пару. Це ж просто якесь божевілля, і ніхто не зупинив його , навіть слова не промовили у мій захист . А ще навчаємося, щоб захищати права людей . Наша система настільки прогнила у корупції , що я деколи жалію що пішла сюди вчитись. Настрій полетів до біса на прогулянку, цілу пару я про те і думала який Макс бовдур.  Настрій настільки став жахливим , що Марку я просто написала смс , адже розмовляти зараз не маю бажання ні з ким . Ще й рука болить , не здивуюсь якщо там залишився синець . А найбільше мене злить , що він правий, адже ніхто не стане заводити справу , ще й доволі по легкій статі на сина прокурора .

Виходжу на вулицю , погода погіршилась ще більше , насувається дуже сильна гроза . Зараз тільки 15:25 , а відчуття ніби вечір . Майже чорні хмари закрили все небо , у далині вже було чути звуки грому , просто все ідеально підходило під мій настрій. Стараюсь себе заспокоїти, роблю глибокий вдих та видихаю , повторюю кілька разів . Це мене завжди трохи заспокоює , а от і авто Марка під'їхало. Тому я швидко біжу до нього , адже грубі краплі дощу вже починають падати на землю .

— Як пройшло навчання - його тепла посмішка , швидко витісняє все те зло в середині що породив Макс .

— Нормально . У тебе як все пройшло? - дивлячись у карі очі я мов потрапляю у безодню .

— Як завжди. Звіти , приймання рішень від яких я деколи не в захваті , складання різних договорів. Одним словом щоденна моя рутина - здається у когось також не дуже хороший настрій.

— Що будемо робити , як підніматимемо наш настрій ? - від мого поганого настрою вже не залишилось і сліду , але так хочеться подивитися що придумає Марк.