Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Дякую за зраду!, Надія Борзакова 📚 - Українською

Читати книгу - "Дякую за зраду!, Надія Борзакова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дякую за зраду!" автора Надія Борзакова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 22
Перейти на сторінку:

- Арс сказав, що у нас все за інерцією.

- Угу, звичайно. За інерцією. Ти ореш за двох, а бізнес його.

- Він і справді його, Владо. За документами власник всього Арс…

- Що-о-о? Серйозно? - подруга відсторонилася і очманіло подивилася на мене.

Я закивала головою. Кав'ярні записані Арса. Я – найнятий працівник за документами.

- Повірити не можу, що ти дозволила так себе використати.

- Мені байдуже, Владо. Не треба нічого.

– Ну, супер. Давай все, що ти непосильною працею заробила Наталці подаруємо?

Замість відповіді я тільки дужче заплакала. Не могла зараз думати. Ні про що. Навіть про роботу.

- Гаразд. Ходімо на кухню, поїмо. Потім я тобі шмотки зібрати допоможу, бо інакше це ніколи не станеться.

У кухні на столі  на нас чекали дві чашки кави та скрембл із підсмаженим хлібом. Пахло смачно, але апетиту не було від слова зовсім.

- Ти куди поїдеш, подумала? Може, до матері?

Я знизала плечима. Не думала, куди подінусь. Ось взагалі.

- Напевне так.

Мама людина складна і стосунки у нас натягнуті, але така ситуація. Звісно ж до неї. У будь-якому випадку сил шукати квартиру в мене зараз немає. Та й часу на це. Арс сказав "вимітатися".

- Ева, їж!

І я слухняно, виделку за виделкою. Схлипуючи та витираючи сльози. Просто за інерцією та заради подяки Владі що піклується про мене. З цієї ж причини потім збирала речі. Поспішала, щоб її ще більше не затримувати. Документи, ноутбук, всякі там фени, плойки...

- А гидоту цю знімай, - Влада кивнула на обручки. - Нема чого їх тягати. Ти тепер вільна жінка.

- Я не можу, - простогнала я.

- Що ти не можеш? Скажи ще, що якби назад попросився, то прийняла б.

Я закусила губу. Відповіді на це запитання у мене не було. Точніше та, що була… Але Влада має рацію. Я стягнула каблучки з безіменного пальця і ​​поклала їх на тумбочку. Коли ми викочували валізи - в одну речі не влізли - в коридор, обернулася на кімнату. Порожня половина відкритої шафи, порожній туалетний столик… Ніби мене тут і не було.

- Ево, ходімо. На твоїй поїдемо, я ж на таксі була. І я поведу. Тобі краще за кермо не сідати, погода - погань.

І я пішла. Двері вхідні замкнула на ключ. Востаннє у житті.

1 ... 5 6 7 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дякую за зраду!, Надія Борзакова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дякую за зраду!, Надія Борзакова"