Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Тиха радість, Галина Левтер 📚 - Українською

Читати книгу - "Тиха радість, Галина Левтер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тиха радість" автора Галина Левтер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 77
Перейти на сторінку:

Ліна ступила декілька кроків.

Перед входом у величезну душову кабіну,  чоловік підсунув їй резинові тапки.

— Мої. Великі. Сорок третій.  Нічого страшного. Взувай!

Колись мати сказала якось одну фразу, в якій був зібраний її багатий досвід спілкування з різними особами протилежної статі: «Якщо боїшся чоловіка, краще слухайся його».

Вона не любила згадувати маму, але моралі, які жінка часто читала доньці, раз по раз виринали в пам'яті в такі моменти, як от цей.

Вона стрепенулась, коли тепла вода побігла по тілу, а Фред почав намилювати шампунем волосся.  Він робив це так, ніби дійсно, сотні, тисячі жінок перейшли через його руки. Потім впевнено змивав мило, майже не торкаючись голови і тіла. 

Вода перестала шуміти. Фред потягнувся до жовтого рушника й закрутив її волосся у тюрбан.  З сушилки зняв ще один такого ж кольору, але більший рушник, закрутив в нього Ліну й промовив:

— Нам ще обробити шви вранці! Не впадай в паніку, подавляй позиви до істерики, бо зробиш гірше лише собі! Варто ще трохи поспати.

— Ви… Може, в лікарню? Вже «завтра»? Можна декілька «чому»?

— В тій ситуації, що ти опинилася, до мене було швидше, ніж до лікарні чи, наприклад, до моргу. 

— Чому Ви… Ви… такий…

— Я такий, тому що боюся Бога.— Фред пильно подивився на Ліну, а вона боялася підняти на нього очі. 

— Я не можу йти… Все таке болюче,— зізналася дівчина після двохвилинного мовчання. 

— То що?  До рук маніяка підеш?— зіронізував чоловік.

— Піду, якщо розкажете, як я до Вас потрапила.

— Я не люблю історії розповідати. Не чоловіча робота. Оповідки –  поле діяльності молоденьких вчительок, хіба не так?

— Тоді  скажіть правду. Вона, надіюсь,  є частиною роботи таких як Ви?

— Правда в тому, — Фред почесав давно небриті щоки, — що ми тебе знайшли на зупинці майже мертву. Ти лежала на битому склі, ще й об якусь залізяку умудрилась роздерти бока. Чесно, думав що тебе згвалтували і вбили… Таке останнім часом і серед білого дня бувало! А тим більше, коли вже добрячих сорок хвилин йшла комендантська година! Може потрібно було тебе там лишити?

— Мені потрібно додому! Прошу Вас, відпустіть мене додому! — слова тонули в страхові перед невідомим.

— Припини вважати мене злочинцем! — Фред стиснув пальці в кулаки, скреготнув зубами, зціплюючи їх, аби втамувати злість. — Ще щіпка істерики, – вичавив із себе,  —   і я пошкодую про своє рішення.

Він глянув на неї, а вона, вчепившись в нього, почала повільно сповзати додолу!

— В цьому вся ти, Дарченко! — сказав, ніби вилаявся, чоловік. 

Він підхопив її, гніваючись.

 — Втрачати свідомість в моїй присутності, так по-твоєму!

Ліна його не чула.  Вона поринула в світ, де її кликав голос Александра Бернштейна.

1 ... 5 6 7 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тиха радість, Галина Левтер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тиха радість, Галина Левтер"